Предмет: География, автор: artem4ikl2010

8. Які льодовикові форми рельєфу є на території України? Назвіть райони їх поширення.
СРОЧНО!!!! СРОЧНО

Ответы

Автор ответа: alinazarajskaa450
1

Ответ:

до льодовикових форм рельєфу належать кари і цирки, що збереглися в Карпатах.

Автор ответа: ytbiznus
0

Ответ:

--------------

Объяснение:

На території України внаслідок геологічної історії розвитку рельєфу виникло кілька льодовикових форм. Однак слід відзначити, що льодовикові форми рельєфу в Україні не є великими, як у північних регіонах. Найбільш відомі льодовикові залишки в Україні - це кари, які є видимими слідами голоценових льодовиків. Ось деякі райони поширення льодовикових форм рельєфу в Україні:

Карпати:

У Карпатах можна знайти льодовикові залишки високогірних кар.

Такі кари розташовані, зокрема, у Карпатах на території Закарпаття.

Кримські гори:

В окремих частинах Кримських гір також можна знайти льодовикові залишки, такі як кари.

Східні Судети (Підгір'я):

У західній частині України, особливо в околицях Львова та Івано-Франківська, можна виявити льодовикові залишки.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: alinatolmacheva1983
Напишіть Контрольний переказ.Розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі
Ось текст Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.Роботи скляреві ніколи не бракувало.Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє він часу, а скло тримається, як припаяне.Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно.Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова.Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі видніли блискучі скалки, валялися дві цеглини.Підійшовши уранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині.
Срочно потрібно виконати будь ласка