Напишіть Контрольний переказ.Розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі
Ось текст Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.Роботи скляреві ніколи не бракувало.Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє він часу, а скло тримається, як припаяне.Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли. Склив він швидко і вправно.Перед тим, як приступити до роботи, скляр завжди скидав шапку, хоч би який мороз не був надворі. Він обережно брав величезні шматки скла, відмірював, не користуючись лінійкою, проводив алмазом. Тоді тихенько постукував уздовж тієї лінії, злегка натискав пальцями. Трісь! Шибка була готова.Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв голову набік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.Незабаром у селі закінчили будувати нову школу. Біля її високих і широких вікон скляр не працював, а священнодіяв. Уночі дві шибки хтось побив. На землі видніли блискучі скалки, валялися дві цеглини.Підійшовши уранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині.
Срочно потрібно виконати будь ласка
Ответы
Ответ:
**Контрольний переказ:**
У нашому селі проживав скляр - невеликий, худий чоловічок із зібраним у кулачок обличчям. Його обличчя, заросле густою щетиною, мало дрібне личко, що виглядало, ніби утримує широку щітку в зубах. Очі цього майстра мистецтва скла, наче відлите з надзвичайно прозорого матеріалу, завжди приковували увагу.
Скляр вміло виконував свою роботу, вражаючи технікою установки шибок, які трималися на місці так, ніби припаяні. Коли він залишав своє заняття, його зовнішність ставала поважною, а очі сяяли від задоволення. Швидкість та майстерність його роботи були вражаючими.
Однак, справжнім викликом для скляра стала ситуація, коли нова школа села була піддана вандалізму. Спостерігаючи за розбитими вікнами, він зненацька розплакався, тримаючи цеглину в руці. Тривожно дивитися, як цей дорослий чоловік, із слізьми на щетині, виражав свою глибоку турботу і сум.
Таким чином, через його талант та вразливість, скляр став не лише майстром скла, але і символом глибоких почуттів, які пронизували його роботу та життя.