Предмет: Математика, автор: merkunanna40

обчисліть 14/15-7/10​

Ответы

Автор ответа: yasikplaksin19
1

Відповідь:

\frac{7}{30}

Покрокове пояснення:

\frac{14}{15}  - \frac{7}{10}\\

знаходимо спільний знаменник(30) - \frac{14}{15}^{2}   - \frac{7}{10}^{3}

\frac{28}{30}  - \frac{21}{30} = \frac{7}{30}

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: katyalevchenko09
Срочно допоможіть написати переказ "перша вчителька" даю 100 балів.
По цьому тексту!!!
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Як перша велика і чиста любов, моя перша вчителька живе завжди молодою і весняно прекрасною, щедрою…
Вона вчила мене впродовж трьох літ. Я дякую саме їй першим пробудженим інтересом до всього прекрасного в казці і пісні, до скарбів духовних нашого народу.
Було перед Різдвом.
Наша вчителька була в тім настрої, коли сама людина стає як свято – піднесеною та врочистою. Всім легко було на уроках: вчителька про щось радісне нам розповідала, а потім просила хлопців поколядувати.
Хлопці зібралися гуртком. Проспівали першу, другу колядку, в класі ставало якось незвично, небуденно. Бо в самих колядках повідалося про все, що міг витворити народний талант в думці й турботі, аби земля родила щедро, аби сади рясніли густо, аби хліви з худобицею були повні, аби зелене вино саджене наливалося соком сонячним…
Коли хлопці відспівували колядок, вчителька сиділа мовчки, задумана. І в класі було тихо, так тихо. Вона піднялася, пройшлася поміж лавиць й спершу поволі, ніби все збирала думки, почала говорити нам про народні звичаї і красу в них, про багатство вигадки й велику чистоту. Вона повідала нам про пісні і казки, про чудодійні чари рідної мови і всього, що є рідним і прекрасним на батьківській землі. Ми слухали захоплено, і нам було вже жаль того, хто рідну землю любити не навчився, у кого не серце, а камінь до пісні і казки, хто знехтував і забув мову дідів і прадідів, кого понесло по чужих холодних світах… Ніхто цікавішої бесіди в той день з нами провести не міг.
Все нами приймалося таким, яким подавала його наша вчителька, відкриваючи цілий світ великого й світлого. І ми вже гордилися своїм рідним краєм, чули себе такими багатими, такими багатими…