Предмет: Українська мова,
автор: shpilkavol2012
Срочна памагите пожалуста ето важно памагите пожалуста
Приложения:
Ответы
Автор ответа:
0
1.Лексика — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника — словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.
2.
розділ мовознавства, що вивчає лексику, лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті.
3. Лекси́чне зна́чення — історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням. Лексичне значення є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Ядром лексичного значення є концептуальне значення.
4. Однозначним називається слово, що має одне значення. Приклад: Назви людей за різними ознаками (школяр, менеджер, сусід, киянин), назви страв (борщ, галушки, плов), назви рослин (настурція, кедр), терміни (іменник, присудок, біологія), назви місяців і днів (березень, неділя) тощо.
5. Багатозначним називається слово, що має два і більше значень. Такі слова називають явища, предмети, ознаки, у чомусь схожі між собою.
6. Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.
7. Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші.
8. До складу загальновживаної лексики належать слова, якi вживають усi носiї мови. Вони складають її активний словник.
9. Сино́німи — слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
10. Анто́німи — слова, протилежні за значенням. Наприклад: іменники, прикметники, дієслова, прислівники. У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…». Антоніми в семантичному полі розташовуються на протилежних полюсах
11. Омо́німи — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок: звукових змін у слові у процесі розвитку мови; смислових змін у слові у процесі розвитку мови; випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови.
2.
розділ мовознавства, що вивчає лексику, лексеми як визначальні структурно-семантичні одиниці мови, їх функціональні можливості, висвітлює процес формування словникового складу в соціально-історичному, національному контексті.
3. Лекси́чне зна́чення — історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням. Лексичне значення є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Ядром лексичного значення є концептуальне значення.
4. Однозначним називається слово, що має одне значення. Приклад: Назви людей за різними ознаками (школяр, менеджер, сусід, киянин), назви страв (борщ, галушки, плов), назви рослин (настурція, кедр), терміни (іменник, присудок, біологія), назви місяців і днів (березень, неділя) тощо.
5. Багатозначним називається слово, що має два і більше значень. Такі слова називають явища, предмети, ознаки, у чомусь схожі між собою.
6. Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.
7. Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші.
8. До складу загальновживаної лексики належать слова, якi вживають усi носiї мови. Вони складають її активний словник.
9. Сино́німи — слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
10. Анто́німи — слова, протилежні за значенням. Наприклад: іменники, прикметники, дієслова, прислівники. У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…». Антоніми в семантичному полі розташовуються на протилежних полюсах
11. Омо́німи — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок: звукових змін у слові у процесі розвитку мови; смислових змін у слові у процесі розвитку мови; випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови.
Похожие вопросы
Предмет: Литература,
автор: balashova5195
Предмет: История,
автор: BAXotkd4050
Предмет: Русский язык,
автор: aglayoUshka3567
Предмет: Математика,
автор: MaxTheNewMan
Предмет: Физика,
автор: globus46