Предмет: Українська мова, автор: kiraveronika892

Легенда про щастя переказ помогите пожалуйста

Ответы

Автор ответа: kostian1606
3

Відповідь:Легенда про щастя

Стверджують, що щастя перебувало у золотому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки і старі, і молоді, і здорові й малі. Йшли царі і жебраки з торбами, йшли багатії і злидарі. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим. Щастя нікому не давалося до рук.

Та ось одного разу луками, де росла квітка, йшла натомлена тяжкою працею бідна жінка і вела за руку свого маленького сина. Їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього. Жінка тихесенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки. Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок чарівної квітки, дзвінко і голосно, як може лише дитина, розсміявся.

І сталося диво: тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний дитячий сміх...

Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути силою чи хитрощами. По-справжньому щасливою може бути лише дитина. Лише їй так небагато для щастя треба.

Пояснення:

Автор ответа: olegpalamarchuk77
1

  Жив був один чоловік, який усе мав, але був нещасливим. Одного разу, зустівся по дорозі старий дід. Сивий, ледве пересувається, проте щасливий. Це підштовхнуло нашого героя до роздумів та пошуків щастя.

   Проте таку просту річ так складно відшукати!!! Довго мандрував, багатьох людей запитуючи що таке щастя, але відповіді були якісь не такі.

  Один вважав, що щастя у здоров'ї, а сам каліка. Другий, що щастя у грошах, бо сам був бідним. Третя, вважала, що щастя у сім'ї, проте сама була вдовою і втратила своїх дітей.

Але головний герой усе це мав, на відміну від інших, і не був щасливим. Можна було зробити висновок, що щастя не залежить ні від здоров'я, ні від багатства, ні від любові.

Тоді, від чого воно залежить? Цікаво, що щастям зазвичай називають те, чого самі не мають.

Минають роки, і чоловік втратив усе, що мав. Заночувавши у старій занедбаній хатині, раптом побачив промінчик ласкавого сонечка.

І так радісно стало!!! І відчув себе щасливим...

Щастя - це радість від того, що ти маєш. Це проста істина, яку складно осягнути. Проте я вірю, що ви зрозуміли мораль цієї історії.

Бажаю вам радості та щастя!!!

Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: veronikakostuk321
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягалачисту сорочку, підв'язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка. Стислий контрольний переказ тексту, мінімум 10-11 речень!!!!​
Предмет: Математика, автор: petrobauliana082007