Предмет: Литература, автор: 5310Polly

Склади монолог героя з "Міщанин-шляхтич" Мольєра.
Монолог героя - це розповідь героя про самого себе: свій характер,свої мрії,стосунки з іншими персонажами твору,тобто самооцінка та самохарактеристика.Можна вставити не більше 2 цитат з тексту.
Дбайте про свою інтелектуальну власність та академічну доброчесність!!!Бажаю натхнення!!!
Обсяг 8 - 10 речень.

Ответы

Автор ответа: loh674
1

"Ах, який же я нещасний, що не народився дворянином! Я б не турбувався про своє майбутнє, не забивав голову торгівлею, як мене змушують робити батьки. Але якщо я народився міщанин, то маю бути гідним міщанином, чесним та порядним. Як можна бути щасливим, якщо в житті панує лише обман і хитрість? Я вірю у правдивість та чесність, і тому намагаюся діяти завжди по чесному, хоча іноді це стає надзвичайно важко. І хоча мій батько не розуміє моїх переконань, я не зміню своїх принципів. Як казав мій дядько, «Чесність завжди перемагає» і я вірю в це. Якщо я залишуся чесним та порядним, то буду гідним не тільки себе, а й своєї сім'ї та всього міста."

Цей монолог належить герою Клеонту з комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра.


loh674: Не знаю чи правильно
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: veronikakostuk321
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягалачисту сорочку, підв'язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка. Стислий контрольний переказ тексту​
Предмет: История, автор: gohalox