Предмет: Математика, автор: nurasul250527

21. Найдите площадь закрашенной фигуры (плошадь единичного квадрата равна 1 дм²) А) 8 дм2 B) 16 дм² С) 18 дм² D) 20,25 дм²​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: Chichivara228
0

Ответ:

c) 18 дм^2

Пошаговое объяснение:

Будем использовать следующие формулы:

  • Площадь квадрата: S = a^2
  • Площадь прямоугольного треугольника: S = \frac{1}{2} ab

Для того, чтобы найти площадь искомой фигуры, мы можем для начала достроить ее до большого квадрата. Так как по условию площадь маленького квадрата равна 1 дм^2, то значит, что его сторона равна:

\sqrt{1} =1(dm)

Площадь нашего большого квадрата со стороной a = 6 дм:

S=6^2=36(dm^2)

Теперь мы можем рассмотреть незакрашенные части нашего квадрата. Это прямоугольные треугольники со сторонами a = 3 дм, b = 3 дм.

Всего есть 4 таких прямоугольных треугольника, площадь одного мы можем найти по уже известной формуле:

S=\frac{1}{2} *3*3=4.5(dm^2)

Общая площадь всех треугольников:

4 * 4.5=18(dm^2)

И наконец, чтобы найти площадь искомой фигуры, мы от площади большого квадрата отнимаем общую площадь всех треугольников:

36-18=18(dm^2)

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: abetka456
напишіть план на твір: «антикріпосницька спрямованість повісті марка вовчка “інститутка”».
Текст:
В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка (справжнє ім’я – Марія Вілінська). Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів.

Авторка намагалася максимально показати абсурдність ситуації, коли людина обмежує


права іншої людини, знущається з неї, і весь цей світ рабства Марко Вовчок показує через сприйняття його дівчиною-кріпачкою Устиною.
У творі протиставляються дві ворожі сторони: по один бік – безправ’я, злидні, муки; по другий – розкіш, безжурне дозвілля, дика сваволя. З одного боку – Устина, Назар, Прокіп, бабуся; з іншого – стара пані, панночка, пан, пани-сусіди. Письменниця пропонує читачеві самому порівняти образи та дійти висновку: кріпацтво – це ганьба людства.

Без зайвої сентиментальності Марко Вовчок передає правду кріпацького життя; об’єктивність, емоційність, лаконічність розповіді


надають творові певної простоти й цілісності. Саме завдяки цьому повість сприймається як незаперечний правдивий документ часу, а особлива цінність його полягає у викривальному характері “Інститутки”.
Найповніше, однак, письменниця змалювала образ інститутки, протиставляючи зовнішню вроду внутрішній звироднілості. Це миле з обличчя, а насправді дегенеративне створіння, що бралося “французької освіти”, стало прокляттям усіх кріпаків. Її важко назвати людиною, бо вона знущається зі знедолених кріпаків, мало не вбила Устину та внаслідок стає заручницею своєї ж сваволі, жорстокості, цинізму, дурості.

У своїй повісті Марко Вовчок дає зрозуміти, що кріпосницька система є ганебною для цивілізованого суспільства. Талант авторки допоміг розкрити характерні риси епохи та втілити їх у реальних образах та показати саму сутність соціальних протиріч.​
Предмет: Алгебра, автор: Аноним