Предмет: Українська мова, автор: fwrukhsaupphxdx

СРОЧНО!!!!!!!!!!!! Допоможіть!!!!!!!!
Поставити РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ та визначити СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ ПОРІВНЯЛЬНОГО ЗВОРОТУ у реченнях:

1. Дим над селом як пелена.
2. Потягнули вола, але він дрімотливенько шемрає як ягнятко.
3. Візьму я бандуру й заграю веселий як дитя.
___________
Спам чую за сто миль, на все таке скаржуся, не жить. Відповідь з реченнями, які до здурення видно, що неправильні, в найпримітивнішому - підлягають видаленню.

Ответы

Автор ответа: marchukbos
1

Ответ:

1. Дим над селом, як пелена.

2. Потягнули вола, але він дрімотливенько шемрає, як ягня.

3. Візьму я бандуру, й заграю, веселий, як дитя

Объяснение:

Можу допомогти тільки з розділовими знаками, але визначити СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ ПОРІВНЯЛЬНОГО ЗВОРОТУ я не в силах.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: tugooo41
Випишіть ВСІ ЧАСТКИ, укажіть їх розряд за значенням:

Був травневий сонячний ранок. На зелених луках за селом розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на
срібних струнах жайворонок. Ці і тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй стало так радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був
похмурий, брови пасуплені, в очах злість. Дівчинка несла назустріч дідо-ві усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла пазу- стріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!». Та дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови насуплені, очі - злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле- ний лут посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнее небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла.
мов струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Е серце затремтіло, коли вона поба чила, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з ціпком старенька дибає. Дівчинка пасторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. i I така була добра та щира і усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо и джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

Помогите пожалуйста​