Предмет: Другие предметы, автор: yesorochak

Твір-роздум "Чужі гріхи перед очима, а свої - за плечима" християнська етика потрібно здати до завтра :,(

Ответы

Автор ответа: vivlory
2

Гріх - дія, слова чи думки, які віддаляють нас від Бога, і зрозуміло, що гріхи є у всіх. Якщо йти істинним шляхом, то ми повинні аналізувати своє життя та дивитись, що його псує чи робить дещо незручним. У когось це може бути заздрість, у когось гнів, а у когось осуд. Це все по-своєму отруює життя навіть, якщо людина є атеїстом. Однак, часто люди сходять з праведного шляху і починають копатися в чужих гріхах, осуджуючи їх, мовляв, ось вона зробила те і се, а я б такого ніколи не вчинив. Щоправда, як показує життя, одразу після таких слів людина якраз і робить те, що осуджувала, але свій гріх при цьому виправдовує.

Авжеж, чужі гріхи і справді легше бачити, а щоб побачити свої, потрібна чияка робота, а не кожен хоче поглянути правді в очі та побачити, що не такий ти вже й молодець та й не так і сильно знаєшся у житті. Але чим більше людина працює над собою, тим більше вона бачить у собі недоліків і тим менше їй важливі чужі.

А взагалі, краще не судити людину тільки по поверхні ситуації, ніхто точно не може знати, яка була причина вчинити так чи інакше, що вже пережила ця людина і що чекає нас самих.

Позначте, як найкращу відповідь, будь ласка :)


yesorochak: дякую
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: dshevchuk33
Преказ тексту Хліб на столі Перед тим як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.
Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою водою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушником, казали приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, внесене із комори, і починали пересівати. У неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. Зістукавши ночви,висипають борошно в пічну діжу, затим додають кислого молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.
Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом. Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, укутуємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рябчунцем, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».
Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом. Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, нарешті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли роботу, а потім починали викачувати хліб. Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник. Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний листок
поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю...
Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, важать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася...
І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здором. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».
Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.

Орієнтовний план
1. Прибирання світлиці.
2. «Бог на поміч».
3. Процес приготування хліба:
а) просіювання борошна та додавання кислого молока;
б) заміс діжі;
в) мама замішує тісто;
г) кругла, як сонце, хлібина;
д) хліб посадили в піч.
4. Зарум’янілі паляниці виймають із печі.
5. Хліб на столі — то найбільше багатство.