Предмет: Русский язык, автор: Аноним

Составьте сообщение на тему что я знаю о личных местоимениях.

ВикуляПуля: Всё! Удачи в учёбе!

Ответы

Автор ответа: нпмтдлнмм

Личные местоимения
Личные местоимения — местоимения, которые указывают на предмет, но не называют его.

В группу личных местоимений входят такие слова как: я, ты, он, она, оно, мы, вы, они.

Местоимения 2-го и 1-го лица (ед. или мн. числа) могут указывать на определённые лица, на идущего мимо человека, на собеседника (я, ты, вы, мы).

Местоимения 3-го лица (ед. или мн. числа) указывают на тех или того, кто не участвует в диалоге, или на предмет (он, она, оно, они).

Личные местоимения могут употребляться с предлогами: у него, к нему, за ним, за ними, с ними, с ним, благодаря ему, ей, им.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Математика, автор: Timurepta

1. Периметр треугольника равен 17,68 см. Найдите длины его сторон, если длина первой стороны составляет 0,8 от длины второй стороны, а 0,35 от длины первой стороны равно длине третьей стороны.
2. Из двух сёл одновременно навстречу друг другу вышли два пешехода и встретились через 1,5ч. Расстояние между сёлами 12,3 км. Скорость одного пешехода 4,4 км/ч. Найдите скорость другого пешехода.
3. Решите уравнения: 1) 165,64 - (x - 12,5 12,5) = 160,54; 2) 6,3x + 12,7 + 1²x = 143,11.

2 года назад

Предмет: Математика, автор: amaliya1234571

СрочнооолтПохила утворює з площиною кут 45⁰. Знайдіть довжину похилої, якщо її проекція на площину дорівнює 6√2 см. (З малюнком і повним розв'язком). ♥️

2 года назад

Предмет: Українська мова, автор: dariapereviazko

умоляю! допоможіть! 100 балів!
Контрольний стислий письмовий переказ розповідного тексту в художньому стилі про виконання певних дій Випікання хліба Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук.Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум' я лизало своїм язиком челюсті. Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в 'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків.За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися. Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

2 года назад