Установити хронологічну послідовність подій.
• Остаточна ліквідація Київського удільного князівства.
• Повстання М.Глинського.
• Битва під Могачем.
• Битва під Оршею.
2. Що змусило схилитись до унії з Польщею
Велике князівство Литовське?
3. Проаналізувати політичний устрій та державну систему Речі Посполитої.
4. Установити подібність та відмінність у групах понять: князі, пани, земʼяни, шляхта.
5. Назвіть головні умови Берестейської церковної унії.
6. Проаналізувати поширення на теринах
України братських шкіл, колегіумів друкарства.
Ответы
- Остаточна ліквідація Київського удільного князівства.
- Повстання М. Глинського.
- Битва під Могачем.
- Битва під Оршею.
2. Схилення до унії з Польщею Велике князівство Литовське було спричинене політичними, економічними та релігійними обставинами.
3. Політичний устрій та державна система Речі Посполитої включали магнатську демократію, шляхетські привілеї та обмежену королівську владу.
4. Групи понять:
- Схожість: князі та пани визначали верхній шар суспільства.
- Відмінність: князі - управлінці, пани - власники маєтків.
5. Головні умови Берестейської церковної унії включали визнання папства та збереження внутрішньої автономії православної церкви.
6. Поширення братських шкіл, колегіумів друкарства на теренах України вказує на активний розвиток освіти та культури в той період.
Відповідь:
Пояснення:
1. Хронологічна послідовність подій:
Остаточна ліквідація Київського удільного князівства.
Повстання М. Глинського.
Битва під Оршею.
Битва під Могачем.
2. Зміни в політичній ситуації та загострення соціально-економічних проблем змусили Велике князівство Литовське шукати підтримку в Польщі, що призвело до унії з Польщею.
3. Політичний устрій та державна система Речі Посполитої характеризувалися складною структурою, включаючи коронні землі Польщі, Велике князівство Литовське, та піддані їм землі. Реч Посполита мала сейм (парламент) та великого князя (короля), але прийняття рішень часто блокувалося вето окремих сеймівських шляхти.
4. Групи понять:
Князі: у князівствах — правлячі особи, у Великому князівстві Литовському та Польщі — магнати та велика шляхта.
Пани: магнати та велика шляхта, що володіли власністю та мали певні привілеї.
Земʼяни: селяни та міське населення, що працювали на землі панів.
Шляхта: представники дворянства, які мали особливі привілеї та участь у владі.
5. Головні умови Берестейської церковної унії:
Підпорядкування Київської православної церкви Римському папі.
Прийняття латинського обряду та ритуалів.
6. Поширення братських шкіл, колегіумів друкарства:
Завдяки діяльності братських шкіл та колегіумів друкарства на теренах України відбувалося поширення освіти та культурного розвитку.
Друкарні сприяли видавницькій справі та збереженню письменності.