Написати есе на тему "Щасливий той, хто вважає себе щасливим."
Рекомендації щодо написання есе:
Уживайте вставні слова і словосполучення: «на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; я вважаю, мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.
Посилайтеся у своїх думках на твори, які вивчалися протягом року (10 клас)
Ответы
Відповідь 1:
Що таке щастя? Це питання, яке хвилює людство з давніх часів. Чи можна виміряти щастя, чи можна його купити, чи можна його передати іншим? На мою думку, щастя - це стан душі, який залежить від нашого сприйняття життя. Я вважаю, що щасливий той, хто вважає себе щасливим.
До речі, ця думка не нова. Ще у стародавніх часах філософи вчили, що щастя - це внутрішній гармонійний стан, який не залежить від зовнішніх обставин. Наприклад, Сократ вважав, що щастя - це добродійність, а Епікур - що щастя - це задоволення від простих речей. Отже, щастя - це не щось, що можна отримати від інших, а щось, що можна знайти в собі.
Мені здається, що щастя - це вибір. Ми можемо бути щасливими, якщо ми будемо цінувати те, що маємо, а не сумувати за тим, чого немає. Ми можемо бути щасливими, якщо ми будемо радіти маленьким речам, які роблять наше життя красивим, а не зосереджуватися на проблемах, які роблять наше життя складним. Ми можемо бути щасливими, якщо ми будемо любити себе, а не порівнювати себе з іншими.
Таким чином, щастя - це не щось, що можна знайти за межами себе, а щось, що можна створити в собі. Я погоджуюся з висловом французького письменника Анрі-Фредеріка Аміеля, який сказав: "Щасливий той, хто вміє відкривати щастя в собі, а не шукати його деінде". Я думаю, що це дуже мудро і актуально для нашого часу, коли люди часто забувають про справжні цінності життя і гоняться за ілюзорними благами.
Відповідь 2:
Щасливий той, хто вважає себе щасливим. Це просте, але глибоке твердження відкриває перед нами глибину суб'єктивності щастя та його тісний зв'язок із внутрішнім світом кожної особистості.
На мою думку, це вислів стає особливо актуальним у сучасному світі, де занепокоєння зовнішніми обставинами та натиском соціальних норм можуть темнити реальне сприйняття власної щасливості. Щасливий той, хто вміє оцінювати не лише позитивні сторони свого життя, але й знаходити радість у дрібницях, даруючи собі внутрішню гармонію та спокій.
До речі, в українській літературі, яку ми вивчали цього року, тема внутрішнього пошуку щастя часто виявляється у творах видатних письменників. Наприклад, у романі "Кайдашева сім'я" Тараса Шевченка відбивається боротьба героя із суспільними невдачами, проте він знаходить своє щастя в глибокому внутрішньому переконанні та вірі у справедливість свого шляху.
На жаль, в сучасному світі ми часто відчуваємо тиск соціальних стандартів, які визначають щастя за матеріальним благополуччям, успіхом у кар'єрі та зовнішнім виглядом. Проте, по-моєму, наша внутрішня реальність і наше особисте сприйняття щастя є більш суттєвими визначниками нашого добробуту.
Важливо враховувати, що кожна людина - унікальна істота і має свої власні уявлення про щастя. Я вважаю, що саме в особистому внутрішньому досвіді ми знаходимо ключ до власної щасливої екілібриуму.
Отже, вислів "Щасливий той, хто вважає себе щасливим" має глибокий зміст і нагадує нам, що наше щастя залежить від нашого внутрішнього ставлення до життя, власного призначення та внутрішньої гармонії. Спроможність вірити у власну щасливість та вміння радіти простим радощам стають найбільшими скарбами у світі, де зовнішні турботи можуть затмити внутрішнє світло нашого щасливого буття.