Предмет: Литература, автор: azatinajko

Напишіть твір-мініатюру «Арсен Звенигора - втілення національного духу України».​

Ответы

Автор ответа: Olgerden
1

Ответ:

У маленькому селі під Звенигорою жив Арсен, хлопець сильний як степовий вітер, мудрий, як старий дуб. В очах його вогонь палахкав, неначе відблиск сонця на хвилях Дніпра. Арсен був не просто селянин, він був втіленням національного духу України.

Кожен його крок був як дзвін, що лунав у глибока степова ніч, будивши дрімотний світ. Його руки вміло ткали вишиванки, розписували яйця, як відомі художники малюють картини. Арсен не просто творив, він душу свою вкладав у кожен витвір, неначе вбирав в себе запах рідного чорнозему та пахощі полину.

Коли вітер ставав завірюхою, Арсен гартував свою волю, як сталевий меч. Він був сторожем традицій і віри своїх предків, які змагалися з неволею та об'єднувались у святі обряди. Арсен Звенигора був тим, хто несе гідність, як прапор, високо піднятий над краєм рідної землі.

Навіть у найтемніші часи, коли хмари війни закривали сонце, Арсен лишався світлом нації. Його слова були як лелеки, що летять високо, оглядаючи світ з висоти дзеркала небес. Він надихав молодь, як калина весною розцвітає в саду, збуджуючи серця до подвигів та служіння батьківщині.

Таким чином, Арсен Звенигора став символом українського духу, вбиральником краси та сили рідного краю. У його очах блимала віра в краще майбутнє, а в серці палала любов до свого народу, неповторної культури та вікових традицій.

Автор ответа: ukrainkavafelka
1

Ответ:

Арсен Звенигора, хлопець з глибини української глибинки, несшись селом, наче стріла з лука, завжди у супроводі веселки кольорів: вишиванки, рушників та трембіт. Він був втіленням національного духу України, мова його серця була сповнена теплоти українських співанок, а кроки - ритмічні як мелодія кобзарських струн.

Він знав кожен куточок рідної землі, був він на млині, на полі чи серед квітучих українських традиційних свят. Його голос лунав, співаючи «Слався, слався, славен народе мій!», надихаючи усіх навколо. Він не просто жив, адже кожен його крок, слово та погляд віддзеркалювали силу та дух українського народу.

Так, Арсен Звенигора став символом боротьби за культурне спадщину, прагнучи зберегти та передати наступним поколінням неповторний дух України. Його присутність завжди нагадувала про те, що найбільша сила полягає в національному об'єднанні та вірі в силу своєї культури.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: Аноним
Адамның атының сүйкімді болуы да – зор бақыт па деймін. Мәселен, Мұрат, Болат,
Ербол, Бақыт деген аттарды алып қараңдаршы. Айтуға да ықшам, естір құлаққа да
жағымды. Әрі мағына жағынан да қазақ тілінен сабақ беретін Майқанова тәтейше
айтқанда, бұлар – жоғары идеялы есімдер. Мұндайлар өз атын кәдімгідей мақтаныш
көріп, біреумен таныса қалса, мәнерлеп, көтеріңкі дауыспен айтады. Ал енді айтуға да,
естуге де қолайсыз есімдер бар. Өзге түгіл өзіңе де ұнамайды-ақ. Әттең, қолдан келсе,
табанды өзгертіп, әдемі аттардың біреуін өзгертіп алар едің!...

Жарайды, «Өткенге өкініш жоқ» дегендей, істің турасына көшелік. Менің атым –
Қожа. Көріп отырсыңдар, пәлендей әйдік ат емес.

Шынымды айтсам, бұл о баста Қожа емес, Қожаберген екен. Туу куәлігінің өзінде
солай деп жазылған...

Сонымен, мен өзім ес білгелі Қожамын. Ауыл-аймақтың бәрі солай атайды.

Біз бір класта екі Қожа бармыз. Сүттібайдың үлкен баласының аты да – Қожа.
Оқушылар екеумізді шатастырып алмас үшін өңімізге қарап, мені «Қара Қожа», оны
«Сары Қожа» деп атайды.

Әуел баста мен бұған өкпелеп қалатын едім. Бірақ жүре-бара құлағым үйреніп,
дағдыланып кеттім. «Қара Қожа» дегендерге «Әу!» - деп жалт қарайтын болдым.

Фамилиям – Қадыров... Қадыр – менің әкем.


(Из текста выпишите все прилагательные и составьте с ними 3 предложения.)