написати твір-мініатюру (до 1 сторінки) за повістю "Климко" на тему: "Війна не може зробити черствою душу справжньої людини"
Ответы
У серці важкої війни, коли небо виглядало як обійми смерті, зростав чоловік на ім'я Климко. Він не був героєм з книг, а просто селянином із маленького села, де поля ховали свої страхи від далекої війни.
Збройні конфлікти вкрали у Климка багато: рідних, домівки, навіть посмішку. Та він вирішив залишити в серці тільки добро і силу волі. Від гарячого сонця до холодних ночей, він ділився останнім ковдрикою і сміхом, як найціннішим скарбом.
Вони казали, що війна може зробити черствою душу, але Климко відмовлявся вірити в це. Його душа була міцною, наче коріння століть, засаджене в землю поколінь. Його руки несли не лише обійми, але й надію.Кожне слово Климка було мовою миру, викликом до того, щоб не забувати, що за кожним обличчям на війні стоїть людина.
Так Климко став легендою села, живим світлом у темряві війни. Його історія - це оповідання про те, як в серці вогню може розцвітати квітка гідності. А в той час, коли навколо завмирали совісті і вмерзали в серця болючі спогади, Климко нагадував, що справжня людина залишається людиною, навіть коли війна намагається її змінити.
Так, війна може взяти багато, але не може взяти тепло і сутність справжньої людини. Климко залишався символом надії та гідності в тімному світі війни, де тільки справжні герої знаходять світло в своїх власних серцях.