Предмет: Математика, автор: nazargavrilcuk0

На планi земельної ділянки вказано масштаб 1: 100000. Відомо, що вiдстань мiж точками на планi 4см. Обчисли вiдстань на місцевості.

Ответы

Автор ответа: lukabryl2009

0

Ответ:

400000см чи 4000 м

Пошаговое объяснение:

Масштаб 1:100000 означає, що 1 одиниця на плані відповідає 100000 одиницям на місцевості.
Відстань на місцевості=Відстань на плані×Масштаб
Відстань на місцевості=4см×100000=400000см

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Математика, автор: salkenovadilnaz

определить допустимые значения переменной в алгебраическом выражение. x+5\x+5=

10 месяцев назад

Предмет: Қазақ тiлi, автор: david7822

калганым-ай!
4-тапсырма
Күрделі сөздерді қатыстыра отырып, «Сән әлемі – әр ұлттың кел
тақырыбында өз жұбыңызбен диалог құрастырып жазыныз.
едили

10 месяцев назад

Предмет: Математика, автор: Nino1984

3. Периметр прямокутника дорівнює 8дм 6см, одна з його сторін у 5 разів менша, ніж сусідня сторона. Знайти площу прямокутника.

10 месяцев назад

Предмет: История, автор: bergi2288

О каком событии современник писал "Покорён город, которому покорялась земля!"

6 лет назад

Предмет: Українська література, автор: liza5790

ВИПИШІТЬ ЕПІТЕТИ З ТВОРУ:
Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день
тепера?»

Що тоді бідні невольники зачували,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
По річах познавали,
Словами промовляли:
«Гей, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко!
Почім ми можем знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера?
Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,
То ми не можемо знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера».
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачуває,
До козаків словами промовляє:
«Ой, козаки,
Ви, біднії невольники!
Що сьогодні у нашій землі християнській великодная
субота,
А завтра святий празник, роковий день великдень».
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала, Я
Як ти нам святий празник, роковий день великдень
сказала!»
То тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачувала.
Словами промовляла:
«0й, козаки,
Ви, біднії невольникиі
Та не лайте мене, не проклинайте,
Бо як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати;
То буду я до темниці приходжати,
Темницю відмикати,
Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».
То на святий празник, роковий день великдень,
Став пан турецький до мечеті від'їжджати,
Став дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Добре дбає,—
До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків,
Бідних невольників,
На волю випускає
І словами промовляє:
«Ой, козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава
не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
3 неволі не викупає,
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!»
Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників
3 тяжкої неволі,
3 віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!
Вислухай, боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!

6 лет назад