Предмет: История, автор: Baz1k22

Фрагменти творів Гомера 1. Далі родючих ланів змалював він широкі простори, Зорані тричі, й багато на них орачів із плугами Впряжених в ярма волів туди і назад поганяли. А як, дійшовши межі на ріллі, завертать уже мали, ...Далі лани змалював владареві. Достигле колосся Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами. Падали густо на землю колосся важкі оберемки, Їх снопов’язи тоді перевеслами туго в’язали. 2. Наче тих широколобих волів селянин запрягає. Білий ячмінь на утоптанім добре току молотити, Й сиплеться зерно з-під ніг у волів, що, йдучи ремиґають. 3. ...Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні, Ані смоківниця тут без твого не росте піклування. 4. На суходолі корів є двадцять черід, і овечих Стільки ж отар, і свинячих гуртів; та стада ще й козині Там навкруги і його, і чужі пастухи випасають.​

Ответы

Автор ответа: slavapetrova716
4
Даний фрагмент містить відповідні уривки з поеми Гомера. Поема описує різні аспекти сільського господарства та працю на землі. Давайте розглянемо кожен уривок окремо:

1. Перший уривок описує родючі лани і роботу сільських жителів. Він говорить про широкі простори полів та орачів, які виконують свою роботу, воюючи багатократно по ланах. Коли ж орачі дістаються меж поля, вони повертаються назад.

2. Другий уривок описує млин на фоні роботи селянина, що збирає білий ячмінь. Він молотить його на утоптаній площі, при чому зерно вистрибує з-під ніг у волів, які йдуть вперед.

3. Третій уривок згадує про великі старання і піклування, які були витрачені на розсадження різних рослин: винограду, оливок, груш, городніх грядок і смоковниць.

4. Четвертий уривок згадує про велику кількість тварин, що пасуться на суходолі: корови, овці, свині, кози.

Загалом, Гомер за допомогою цих фрагментів створює живописний опис селянського життя та сільського господарства.

Baz1k22: Спасибо
makspashko: мда а вместо 3 точек то что
theveronika44: А в 2 де ви фон знайшли?
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 014344
Предмет: Қазақ тiлi, автор: afadakidabra
Қазақ отбасындағы өте ертеден келе жаттан ерекше дәстүрдіі бірі — бата беру. Бата — тілі көркем, ізгі тілек түрінде айтылатын қысқа әрі мәні терең сөз. Батаның тәрбиелік маңызы үлкен. Бата берудің өз жолы, дәстүрі, рәсімдері бар.

Дастарқан басында, тұрлі жиын-тойда, отбасы мерекелерінде: тұсаукесер, тілашар кезінде жастар ол жайып, үлкендерден бата сұрайды. Батаны кез келген адам бермейді. Батаны көпті көрген ақсақалдар мен дана әжелер береді.

Батаның түрлері бар. Ас батасы — асты үстелге әкелгенде немесе ас ішіп болған соң берілетін бата. Ас батасы тамақ ішкен сайын беріледі. Рамазан батасы — үш күнгі ораза айтта айтылатын ізгі тілек, жақсы ниет. Жол батасы ұзақ жолда шыққанда беріледі. Жолға шығарда үй иесі көршілерге, туыстарға тамақ беріп, үлкен ақсақалдан бата алады. Тілек-бата — үлкендер жастарға риза болғанда, реті келген жерде қолын жайып беретін батаның түрі.

Қазақтар сөз өнерін өте жоғары бағалаған. «Бата адамға күш береді, жолын ашады, жаман күштерден сақтайды» деп сенген.



ЖАЗЫЛЫМ

1-Тапсырма Мәтінге 3 сұрақ құрастыр

(Составьте 3 вопроса к тексту)


помогите пожалуйста.​