Предмет: Українська мова, автор: solonunchukyany

Напишіть невеликий твір опис зовнішності мама з пасивними дієприкметниками ДАЮ 40 БАЛІВ​

Ответы

Автор ответа: difun
0

Ответ:

Моя мама завжди оточується атмосферою тепла та спокою, її зовнішність переплітається з образом теплого сонця, яке ніжно обігріває світ. Висока і струнка, вона завжди оточена аурою затишку та звіриного тепла. Коротка стрижка вигідно підкреслює її невичерпну енергію та відкритий погляд на світ.

У неї завжди неперевершений стиль, що створює враження невимушеної елегантності. Одягнена у світлі та приглушені відтінки, вона словно втілення спокою. Її кроки легкі, наче танець, невимушено виражають її внутрішню гармонію.

У виразі її обличчя завжди присутня тепла усмішка, яка освітлює навколишній світ. Тендітна блідість шкіри, трохи рум'янцю на щоках, додає їй природної свіжості та життєвості.

В її рухах є таємнича легкість, яка вражає та привертає. Завдяки теплій вдачі, мама завжди знає, як створити атмосферу домашнього затишку, де кожен відчуває себе комфортно та коханим. В її присутності слова «родина» та «любов» отримують своє особливе, неповторне значення.


solonunchukyany: а можна трохи менше і простішими словами. БУДЬ ЛАСКА
difun: Моя мама завжди вражає своєю гармонійною зовнішністю. Вона висока, і її струнка фігура завжди виглядає елегантно. Волосся в неї завжди доглянуте, ледь летюче на вітерці. Її обличчя сяє теплом і добротою, з глибокими очима, що завжди вражають своєю веселістю.
difun: 2 абзац. Мама завжди обирає стильний, але природний образ. Її вибір кольорів завжди гармонійний, створюючи бездоганно виглядаючий ансамбль. Вона не прагне до екстравагантності, але завжди виглядає вишукано. Її стиль не нав'язливий, але завжди привертає увагу своєю легкістю і неперевершеною простотою.
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: medinanfyddh
Предмет: Алгебра, автор: kspiridonov995
Предмет: Українська мова, автор: vanar555
Запишіть речення, поясніть написання сполучників та омонімічних
інших частин мови.
1. Подекуди в лісовій гущавині й справді озивались птахи, (про) те в їхніх
голосах було мало радості, а більше неясного, безпричинного смутку. 2.
Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?!
(При) чому вона ж і не наша, це ж нам залишена чаша. 3. Образ замисленого
Сосюри лишився в моїй пам’ яті не менш яскравим, (а) ніж образ поета, який
читає захопленій аудиторії свої поезії. 4. (Як) би ви поставились до того, хто
розрив могилу вашого діда, виправдовуючись наукою? 5. На зиму русалки
зникають. (За) те напровесні, щойно починає все довкола зеленіти,
з’являються знову. 6. (Як) би знали ці люди, які то сумні дні без сонця, без
місяця ночі! 7. Поки мати готувала обід, старший син (тим) часом полагодив
рибальські снасті. 8. У кого що болить, (Про) те й кричить. 9. (Що) б у землі не
таїлось, те вирине з часом до сонця, (Що) б не блищало на ній — вона в
глибину свою візьме.
Предмет: Алгебра, автор: kirillomelchenko20