Предмет: Русский язык, автор: emiliarzaeva80

помогите со 2 и 3 заданием пожалуйста. дам 20 баллов ​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: bbbb18754
0
Простой план текста:

1. Значение знания иностранных языков в эпоху глобализации.
2. Примеры ситуаций, когда знание иностранного языка важно.
3. Плюсы знания английского языка, особенно в путешествиях и образовании.
4. Значение знания языков в карьере и на современном рынке труда.

Основная мысль текста: Знание иностранных языков становится все более важным в условиях глобализации, оказывая влияние на различные сферы жизни.

Тема: Значение знания иностранных языков в современном мире.

Стиль и тип речи: Информационно-публицистический стиль; повествование и аргументация.

Выделенное предложение:
"Есть даже такая система обучения языку. Смотришь свои любимые фильмы (которые уже несколько раз пересматривала) на языке оригинала, понимаешь смысл, и запоминаешь, как звучат те или иные фразы."

Выделенное предложение с поправками:
"Есть даже такая система обучения языку: смотришь свои любимые фильмы (которые уже несколько раз пересматривала) на языке оригинала, понимаешь смысл и запоминаешь, как звучат те или иные фразы."

Объяснение:
Добавлено двоеточие после "система обучения языку", удалены запятые перед "и" и после "смысл", также вставлена запятая после "смысл".

Поставь лучший ответ:)
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: s2331564
Срочно❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️❗️Складіть план та усний переказ тексту «Мовний образ реклами»


Коли говоримо
upo te,
що засоби масової комунікації
(ЗМК) — важливий компонент сучасної національної культури і потужний механізм впливу на соціум, маємо, зокрема, на увазі, що ці засоби мають культивувати*, поширювати норму й естетику мововираження і на рівні слова, і на рівні ви-словлення. Особлива місія ЗМК у цьому сенсі повʼязана з їх динамічністю, політематичністю й здатністю охоплювати не обмежене ніякими параметрами (територія поширення, вік, освіта, соціальний статус і т. ін.) коло сприймачів інформації й учасників комунікації. Знаковою з цього погляду є реклама.
Цей жанр блискавично реагує на перебіг життя, на все нове, що зʼявляється в нашому ментальному, культурно-освітньому, побутовому просторі. Крім того, масовість, безкінечна повторюваність реклами, яка засвоюється цілісними когнітивни-ми* блоками, визначає інтенсивність її впливу на мовну свідомість
- і колективну, й індивідуальну.
Мовний образ сучасної української реклами часто викликає негативну реакцію через численні помилки. Найбільш типові відхилення від норми — це форма родового відмінка дві краплі для вашого носу; береш скоринку хлібу — пра-вильно: носа, хліба); ступенювання прикметників (найензим-ні очищувальні компоненти — правильно: найензимніші);
лексичні помилки (добро не повинно пропадати даром правильно: даремно; цей крем дратує вашу шкіру - правильно: подразнює;Наша ряба попіклувалася про подарунки для вас- правильно: подбала).


«Продуктивними» з погляду порушення норми і спотворення суті висловлення є численні російськомовні кальки
(Комфорттаун... — продаж у розстрочку (правильно - на
виплат); Прозорі кредити — без поручителів і залогів (пра-вильно — закладів)), некоректні, а іноді й зовсім незрозумілі переклади, про правильний зміст яких іноді можна лише здогадуватися. Наприклад, творці слогану про бонусну ков-дрочку для мишки (її обіцяють як подарунковий аксесуар до новопридбаного компʼютера), очевидно, мали на увазі все-таки
килимок для мишки.
Живуть у мові реклами також «вічні», «незнищенні» по-милки, які повторюють звичні хиби загальномовної практики і демонструють слабку норму (приймайте участь — треба: беріть участь; співпадає за ... — треба: збігається за ...; на протязі ... — треба: протягом, упродовж; по крайній мірі — треба: принаймні; вам повезе — треба: вам пощастить).
Іноді можна почути, що неправильне слововживання в рекламі — цілеспрямоване, повʼязане з настановою при-
вернути увагу до рекламованого продукту саме за рахунок мовного оформлення ролика, однак при цьому не завжди
враховують, що естетично недоладне висловлення не тільки не сприймається, а й викликає нерозуміння і спротив. На-приклад, фразу «Макай, а не вмикай» у рекламі сухариків «Флінт» не сприйняла навіть молодіжна аудиторія, на яку,
зласне, реклама и була розрахована. Зокрема, про непри-
йняття більш ніж переконливо свідчать коментарі до цієї реклами в Інтернеті, які відверто засуджують невдале і невиправдане вживання сленґового слова макай і радять авторам реклами «вчити українську мову». Натомість вислів «Мамо, подивися, там вівця з вівчатком» вдало стилізує дитячу мову, тому споживачі реклами сприймають її як органічну, оцінюють позитивно.
Естетично сприйнятними для українців стали народжені у слоганах* неологізми футболіти (Футболіємо з Україною), снікерсувати (Не гальмуй — снікерсуй), намандаринений
(Розжуй іскру нового Dirol — і твоя голова заіскрить смаком мандаринових ідей, намандаринених вражень), апельсиново
(Фанта. иви апельсиново!).
Сучасна реклама активно використовує різноманітні перевірені «готові» форми вербалізації* певного змісту і певних фрагментів знань, соціального й побутового досвіду, апелює до культурної памʼяті уже закріплених у мовній свідомості українців слів і висловлень.
(Г. Сюта)
Предмет: Алгебра, автор: minazovalaura