Предмет: Українська література, автор: cerednicenkom17

1. хто в повісті називали себе "дворянами"?

2. Що мали на увазі куми під висловом "заходити по дорозі"?

3. Яку річ пообіцяв Вакула Оксані?

4. за якими фактами саме Вакула протиставляється чортові?

5. Хто серед чортів вважався найкмітливішим?

6. Як доброзичливо називає Гоголь чорта, щоб надати йому природності?

7. Яку обрядову пісню "переплутав" хтось із міщан?

8. Хто розмалював посуд, намалював картину в церкві?

9. Якими якостями наділяє автор Оксану?

10. Як Оксана ставиться до коваля?

11. Якими рисами вдачі наділяє автор коваля?



ЭТО СРОЧНО ДАЮ 45 БАЛЛОВ ЭТО ЗАРУБЕЖНАЮ ЛИТЕРАТУРА

Ответы

Автор ответа: hhz832027
2

Ответ:

1. Особи, які називали себе "дворянами", були шахівниками.

2. Під висловом "заходити по дорозі" куми мали на увазі висловлювати свій супротив.

3. Вакула пообіцяв Оксані зірку з неба.

4. Вакула протиставляється чортові за його темній силі і підступності.

5. Найкмітливішим серед чортів вважався чорт Чуб.

6. Гоголь доброзичливо називав чорта "злим сином кози".

7. Хтось з міщан "переплутав" обрядову пісню про коваля.

8. Коваль сам розмалював посуд і намалював картину в церкві.

9. Автор наділяє Оксану якостями краси, ніжності та витривалості.

10. Оксана ставиться до коваля з великою любов'ю та повагою.

11. Автор наділяє коваля рисами чесності, майстерності і сили.

Похожие вопросы
Предмет: Биология, автор: d21176883
Предмет: Литература, автор: krevetka1238
Прочитайте отрывок из произведения А.С. Пушкина «Капитанская дочка». Опишите главную мысль сказки. Объясните значение сказки в раскрытии проблемы повести.
«Слушай, – сказал Пугачев с каким-то диким вдохновением. – Расскажу тебе сказку, которую в ребячестве мне рассказывала старая калмычка. Однажды орел спрашивал у ворона: «Скажи, ворон-птица, отчего живешь ты на белом свете 300 лет, а я всего-на-все только 33 года?» – «Оттого, батюшка, – отвечал ему ворон, – что ты пьешь живую кровь, а я питаюсь мертвечиной». Орел подумал: «Давай попробуем и мы питаться тем же». Хорошо. Полетели орел да ворон. Вот завидели палую лошадь, спустились и сели. Ворон стал клевать да похваливать. Орел клюнул раз, клюнул другой, махнул крылом и сказал ворону: «Нет, брат ворон: чем 300 лет питаться падалью, лучше раз напиться живой кровью, а там что Бог даст!»
– Какова калмыцкая сказка?
– Затейлива, – отвечал я ему. – Но жить убийством и разбоем – значит, по мне, клевать мертвечину. Пугачев посмотрел на меня с удивлением и ничего не отвечал»