Предмет: Литература, автор: jramazan592

Опаглавьте эпизод. Между тем черт крался потихоньку месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее назад, как бы обжег ись согал пальцы, заболтал ього и за жал с другой стороны, и снов ск или от дернул руку. Однако ж, смотря на в е неудачи, хитрый черт н. оставил своих проказ. Подбе друг схватил он обеими рукам кривляясь и луя, перекидывал с.. одной руки в другую, как мужик, доставший голыми руками огонь для своей люльки; након поспешно спрятал в карман и, как будто ни в чех не бывал, побежал
Пповесть Ночь перед Рождеством​

Ответы

Автор ответа: Denis0122
1

Ответ:

как черт луну пытался украсть

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: dianamelnichenko688
ТЕРМІНОВООО!!!!!хто є автором цього тексту та його назва:Мені навіть дух забило. Ніколи, аж до цих останніх днів я не усвідомлював, що таке “існувати”. <…>
Всі ми були збіговиськом незграбних існувань, накинутих самі собі, які не мали жодного резону бути саме тут, і кожне з нас було спантеличене й занепокоєне, відчуваючи себе зайвим серед інших. Зайвість – оце єдиний зв'язок, що його я міг установити між цими деревами, решітками й камінням.
Я сам – кволий, втомлений, гидкий сам собі, істота, яка перетравлює їжу й гойдається на хвилях сірих думок, ‑ я теж зайвий. Моє щастя, що я не відчував цього, я просто осягав це розумом і був пригнічений, боячися відчути (ось і тепер я боюсь, боюсь, що воно вхопить мене за потилицю й підійме, мов хвиля). Я невиразно думав про самогубство, щоб знищити хоч одне з цих нікому не потрібних існувань. Зайвою видавалася навіть моя смерть, мій труп, моя кров на камінні, на землі між деревами, в глибині цього осміхненого парку. І моє поточене тіло було б зайвим у цій землі, яка прийняла б його, а потім і мої кістки, чисті, обгризені, білі, як зуби, все одно були б зайвими: я зайвий на безвік».
Предмет: Физика, автор: makarka03bel