Написати твір на тему: "Дивовижна історія різдвяної монетки"
Ответы
Ответ:
Була у мене колись дивовижна різдвяна монетка. Я знайшов її у старій скрині, яку випадково виявив під час прибирання підлоги у своєму будинку. Монетка була дуже старою, з вицвілим зображенням Різдва Христового на одному боці і якоюсь незрозумілою мовою на іншому.
Як тільки я підняв монетку, відбулося щось дивне. Здається, що час сповільнився, а навколо мене все замерло. Я почув дивний шепіт, який заводив мене до великої ялинки, що стояла в куточку кімнати. Там я побачив дивовижне видання Різдва - всю кімнату прикрасили яскравими гірляндами, блискучими кульками і сяючими лампочками. Це було справжнє диво!
Але це ще не все. Коли я повернувся до монетки, я помітив, що вона почала світитися своїм власним світлом. Я тримав її в руках і відчував, як моє серце наповнюється радістю і теплом. І ось знову шепіт - цього разу він повела мене до вікна, де я побачив справжнє чудо. На небі з'явилася найяскравіша зоря, яка світила так яскраво, ніби саме Різдво прийшло до нас.
Ця різдвяна монетка принесла мені неймовірну радість і незабутнє враження. Вона нагадала мені про те, що Різдво - це час дива і чудес, а також про те, що навколо нас завжди можуть трапитися неймовірні речі, якщо ми віримо у них.
Так от, ця дивовижна різдвяна монетка стала для мене справжньою символом Різдва і нагадала мені про те, що в цей святковий час можуть трапитися найнеймовірніші речі.
Ответ:
Було це в той зимовий вечір, коли сніг лагідно ковзав з неба, прикриваючи все навколо великим білим ковзанням. В сім'ї Літчуків вже починалася різдвяна феєрія, адже цей святковий час завжди вносив удзеркальлення чуда та тепла в кожен куточок їхнього будинку.
Та цього року особливість приховувалася в дрібній монетці, яку дідусь Василь вирішив дарувати онукові Петрикові. Ця монетка була не простою – вона мала надзвичайну історію, яку дідусь вирішив розповісти своєму внуку у найтепліший вечір року.
"Петрику," – сказав дідусь, тримаючи монетку у долоні, – "ця різдвяна монетка має дивовижну силу. Колись, коли я був ще хлопчиком, мені подарували цю монетку в день Різдва. І ось що відбулося: усі наші бажання, сказані, тримаючи цю монетку, здійснювалися."
Петрик пригорнув монетку, слухаючи дідусеві слова з захопленням. Він почав думати про свої найбільші бажання і прагнення.
"Згадай лише, Петрику, що твої бажання мають бути добрими і чесними," – попереджав дідусь. "Ця монетка працює лише для тих, хто вірить у добро та чесність."
Решта вечора пройшла під знаком веселих різдвяних ігор і сміху, але Петрик не забував про монетку в своєму кишені. У світлі гірлянд і свічок він тихо виглядав в вікно і роздумував, яке бажання обрати.
Коли годинник б’ють дванадцять уночі, Петрик взяв монетку у руки, закрив очі і виразно висловив своє бажання. Мовчазна ніч відгукнулася лише шепотом вітру за вікном.
Ранок Різдва приніс із собою радість і сюрпризи. Петрик відкрив подарунки, і серед них було саме те, про що він мріяв. Дідусь Василь усміхнувся, бачачи радість у внука, і сказав: "Дивовижна сила Різдва та віра в добро можуть втілювати чудеса, Петрику. Та пам'ятай, добро завжди повертається, якщо ти готовий ділитися ним з іншими."
Так закінчилася дивовижна історія різдвяної монетки, яка нагадала всім у сім'ї про те, що Різдво – це не лише час подарунків, а й час віри в добро та можливість здійснення чудес.