Доведіть думку про те, що носієм образності в художній літературі є СЛОВО. Поясніть, за допомогою яких засобів створюються художні образи. Проілюструйте свою думку на прикладі одного твору.
Ответы
Объяснение:
салам я знаю ответ
буте корень сайта и его адрес в копии письма стоит ли мне в личку или есть
Відповідь:У статті розглядаються актуальні питання специфіки художнього слова,
зіставляються літературна мова і мова художньої літератури як одна із мов
духовної культури, аналізуються функції художнього слова, зокрема на матеріалі української поезії.
Ключові слова: мова художньої літератури, художнє слово, мова духовної
культури, літературна мова, функція.
Проблема специфіки мови художньої літератури не нова. З античних часів і до сьогодення вона залишається актуальною для дослідників у різних галузях наукових знань. Цієї проблеми торкалися фахівці
на теренах філософії, естетики, риторики, стилістики, мовознавства,
теорії літератури тощо. Особливо активізувалися наукові ідеї щодо вищезгаданої проблеми на початку ХХ століття. Значний внесок у її розробку зробили представники російського формалізму (В.Шкловський,
Л.Якубинський), Празької школи (Р.Якобсон та ін.), французького
структуралізму (Ц.Тодоров, Ю.Крістева та ін.), Ж.Лакану і філософії
неофрейдизму, представникам семіотичного напряму (К.Леві-Строс) і
особливо О.Потебні та Б.Кроче, завдяки яким утвердилася думка про те,
що мова є носієм творчого первня, а слово – це своєрідний згорнений
художній образ. Найбільш поширеною і традиційною нині є точка зору,
згідно з якою мова художніх творів – це підсистема загальнонаціональної мови, що використовується в естетичній функції (як засіб створення
естетичної реальності).
До специфічних ознак художньої літератури слід віднести чітку
спрямованість на естетичну трансформацію будь-яких мовних засобів
на усіх рівнях, що дозволяє посилювати їх зображально-виражальні характеристики, відтворюючи максимально повно художній зміст, а також
індивідуально-особистісні (стильові) характеристики мови художніх
творів.
Коли йдеться про специфіку художнього слова, не можна оминути
положення М.Бахтіна про природу словесного вираження, зокрема про
те, що художнє слово міжіндивідуальне і належить не тільки автору і
читачу, а й усім тим, чиї голоси звучать в авторському слові. Кожне висловлювання сповнене “діалогічними обертонами, без урахування яких
не можна до кінця зрозуміти стиль висловлювання
Пояснення: