Предмет: История, автор: lizagayun2

як природні умови вплинули на виникнення і розвиток цивілізацій у давніх Індії та Китаї

Ответы

Автор ответа: kotsiubynskyi22s

Відповідь: Давня Індія була розташована за Гімалайськими горами.Природні умови індії напрочуд різноманітні.Вологі вітри не досягали долини інду,тож черз сухий клімат рільництво тут потребувало зрошування.В Індії протікає ще одна велика річка-Ганг.Ніл і Ганг мали багато проток.Уздовж Гангу простяглися джунглі.Для заняття землеробством потрібно було виробувати ліси.

Давній Китай обіймав тільки частину тієї території де зараз сучасний Китай .Місцеві жителі називали свою країну-Піднебесною.

Пояснення:

Допоміг чим зміг)

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Психология, автор: poljarusksuska

Як знайти гармонію в житті?

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: demochka1107

СРОЧНО!!!!!!
Нужен пересказ!!!!!

УСМІШКА
Був травневий сонячний ранок. На зелених луках за селом розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й срібних струнах жайворонок. джмелі, в блакитному небі грав наЦієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй стало так радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав.Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був брови насуплені, в очах злість. Дівчинка несла назустріч дідо- ві усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назу- стріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!». Та дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені, очі - злі.Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле- ний луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною.Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба- чила, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з ціпком старенька дибає. Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась- І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо- ли и джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

1 год назад