СРОЧНО ДАЮ 100 БАЛОВ
Написати твір-роздум: «”Зів’яле листя” в серці й у пам’яті поета»
”Зів’яле листя”- збірка Івана Франка
Ответы
Ответ:
"Зів'яле листя" в серці й у пам'яті поета
Листя, зів'яле і колоритне, відірване від дерев і кущів, має свій особливий шарм. Спогади, відчуття, та філософія сховані в цих об'єктах природи. Таку глибоку роздумність і внутрішню глибину відкрив нам видатний український поет Іван Франко у своїй збірці "Зів'яле листя".
Ця збірка - це яскравий приклад того, як поет може відобразити свої внутрішні переживання через символіку природи. Листя, яке вицвітає і відпадає, стає метафорою змін, втрат і марнотратства. Франко розглядає життя, смерть, і людську долю через призму цих зів'ялих листків.
Ця збірка також вражає своєю мовною виразністю і глибоким філософським підтекстом. Франко розмірковує про вічні питання і рефлексує над природою людини, її місцем у світі і незмінністю смерті. Його слова стають запитаннями, що лунають у серці читача і змушують задуматися над глибокими життєвими та смертельними реаліями.
"Зів'яле листя" - це не просто збірка поезій, а рефлексія над життям і смертю, над марнотратством і змінами, над вічністю людської душі. Вона залишає свій слід у серці та пам'яті читача, нагадуючи нам про великого поета Івана Франка і його внесок у світову літературу.
◆ Збірка «Зів’яле листя» Івана Франка – це вираз особистої трагедії поета, який переживав нерозділене кохання до Ольги Хоружинської. Вона була дружиною його друга і колеги Михайла Павлика. Франко не міг забути свою кохану, але також не міг зрадити свого товариша. Тому він віддавався роботі, громадській діяльності, науковим дослідженням, але в глибині душі він страждав і писав вірші, що відображали його біль і розпуку.
Збірка складається з трьох частин, або «жмутків», які відповідають різним етапам його почуттів. У першому «жмутку» він оспівує свою молоду любов, яка пробуджує в ньому надію, силу, волю, але також і тривогу, страх, сумнів. У другому «жмутку» він звертається до природи, яка нагадує йому про красу й чарівність коханої, але також і про її недосяжність і віддаленість. У третьому «жмутку» він переживає пекельні муки, викликані розлукою, ревнощами, відчаєм, самотністю. Він звертається до Бога, до демона, до матері, але не знаходить втіхи і поради. Він хоче покінчити з життям, але не має сміливості. Він відчуває, що його любов зів’яла, як листя, і лишила його без радості і сенсу.
Збірка «Зів’яле листя» – це свідчення глибокого і щирого поетичного таланту Івана Франка, який зміг перетворити свої страждання в незрівнянні твори. Вона також є пам’яткою його серця, яке не зрадило своєї любові, але й не знайшло її взаємності.