Предмет: История, автор: Nikkiesss

порівняйте зовнішню політику Князя Володимира Великого та перших київських князів


це дуже терміново, допоможіть!!!

Ответы

Автор ответа: candylimka
2

Ответ:

Князь Володимир Великий, який правив Київською Руссю в кінці 10 століття, та перші київські князі, які управляли в 9-10 століттях, були помітною фігурою в історії Східної Європи, але їхні зовнішньополітичні стратегії відрізнялися через час і контекст. Ось порівняння їх зовнішньої політики:

Перші київські князі:

Вони боролися за територіальні розширення та утвердження своєї влади в історичних умовах, коли різні князівства конкурували між собою.

Здебільшого вели війни з іншими слов'янськими князівствами та племенами, такими як половці та печеніги, з метою розширення власних територій.

Зовнішні зв'язки зі сусідніми князівствами відбувалися в основному через війни та конфлікти.

Князь Володимир Великий:

Він відомий своєю активною зовнішньополітичною діяльністю та розширенням територій Київської Русі.

Володимир визначив Київську Русь як важливий гравець у регіоні та зміцнив свою владу за допомогою здобуття нових територій, таких як Новгород та Крим.

Він також відомий своєю конверсією до християнства та впровадженням християнства на Русі, що мало великий вплив на зовнішні зв'язки та взаємодію зі сусідніми країнами.

Загалом, хоча і перші київські князі, і Володимир Великий ставали свідками війн та конфліктів, Володимир виділяється своєю активною зовнішньополітичною діяльністю, розширенням територій та прийняттям християнства. Його правління важливо в історії формування та розширення Київської Русі як держави.

Объяснение:


Nikkiesss: спасибо!!!!
Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: kostia2328
1. Кафка за життя не видав більшу частину творчого доробку, бо: а) не встиг це зробити через хворобу і смерть; б) ці твори залишились неза­вершеними; в) його твори не цікавили видавців і читачів; г) вважав творчість своєю особистою справою; д) був надзвичайно вимогливим до написаного. 2. Кафку вважають представником: а) реалізму; б) експресіонізму; в) імпресіонізму; г) неоромантизму. 3. Провідною темою оповідання "Перевтілення" є: а) самотність людини в жорстокому світі; б) складність родинних сто­сунків; в) перетворення Грегора на комаху. 4. Головним художнім конфліктом оповідання "Перевтілення" є зіткнення: а) різних поколінь, батьків і дітей; б) суперечності між роботодавцем і працівником; в) людського і тваринного в душі людини; г) слабкої незахищеної людини і ворожого їй світу. 5. У оповідання "Перевтілення" перетворення людину на комаху - це: а) безпідставне явище, фатальна несподіванка; б) закономірність, спосіб самозахисту від зла; в) прийом розкриття нікчемної сутності людини. 6. Сім'я Замзи змальована як: а) типова буржуазна сім'я; б) модель нестабільного світу; в) модель Австро-Угорської імперії. 7. Результатом перевтілення Грегора стало те, що: а) він став гіршим, пробудилися його тваринні інстинкти; б) поглибились і розвинулись кращі риси його особистості; в) він залишився таким, як був. 8. Вплив перевтілення Грегора на його сім'ю полягав у: а) зриванні з неї машкари благопристойності, людяності; б) підтвердженні великої ролі родини в його житті; в) руйнації родини, яка виживала завдяки його заробіткам. 9. Думка про смерть Грегора - комахи як кращий вихід із ситуації вперше виникає в: а) самого Грегора; б) батька; в) матері; г) сестри. 10. Фантастика у творах Кафки: а) має на меті соціальний аналіз, пояснює дійсність; б) контрастує з ре­альністю, протиставляє їй ідеал; в) с невід'ємною частиною абсурдної алогічної дійсності. 11. У творах Кафки зло виступає як: а) соціальне явище; б) властивість окремих людей; в) філософська кате­горія, антитеза добру; г) складова світобудови, її основа. 12. Зображення фантастичної події як чогось буденного свідчить про на­лежність оповідання до художньої системи а) сюрреалізму; б) модернізму; в) магічного реалізму.