Предмет: Физика, автор: kristinadiruskina

1. Яке з двох тіл однакової маси нагріється більше при наданні їм однакової кількості теплоти, якщо перше виготовлено з алюмінію, а друге з міді? Питома теплоємність міді 400 Дж/кг°С, а алюмінію 920 Дж/кг

Ответы

Автор ответа: idleptimp
2

Відповідь:

Пояснення:

Дано

Q1=Q2=Q

c1=420 Дж/кг*°с

с2=920Дж/кг*°с

Q=cm(t2-t1)\\(t2-t1)=\frac{Q}{cm}\\

із цього випливає, що с обернено пропорційна до Δt, що значить те, що чим більше с тим менше Δt, отже більше нагріється тіло з міді бо с1<c2

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: katyalevchenko09
Срочно допоможіть написати переказ "перша вчителька" даю 100 балів.
По цьому тексту!!!
ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Як перша велика і чиста любов, моя перша вчителька живе завжди молодою і весняно прекрасною, щедрою…
Вона вчила мене впродовж трьох літ. Я дякую саме їй першим пробудженим інтересом до всього прекрасного в казці і пісні, до скарбів духовних нашого народу.
Було перед Різдвом.
Наша вчителька була в тім настрої, коли сама людина стає як свято – піднесеною та врочистою. Всім легко було на уроках: вчителька про щось радісне нам розповідала, а потім просила хлопців поколядувати.
Хлопці зібралися гуртком. Проспівали першу, другу колядку, в класі ставало якось незвично, небуденно. Бо в самих колядках повідалося про все, що міг витворити народний талант в думці й турботі, аби земля родила щедро, аби сади рясніли густо, аби хліви з худобицею були повні, аби зелене вино саджене наливалося соком сонячним…
Коли хлопці відспівували колядок, вчителька сиділа мовчки, задумана. І в класі було тихо, так тихо. Вона піднялася, пройшлася поміж лавиць й спершу поволі, ніби все збирала думки, почала говорити нам про народні звичаї і красу в них, про багатство вигадки й велику чистоту. Вона повідала нам про пісні і казки, про чудодійні чари рідної мови і всього, що є рідним і прекрасним на батьківській землі. Ми слухали захоплено, і нам було вже жаль того, хто рідну землю любити не навчився, у кого не серце, а камінь до пісні і казки, хто знехтував і забув мову дідів і прадідів, кого понесло по чужих холодних світах… Ніхто цікавішої бесіди в той день з нами провести не міг.
Все нами приймалося таким, яким подавала його наша вчителька, відкриваючи цілий світ великого й світлого. І ми вже гордилися своїм рідним краєм, чули себе такими багатими, такими багатими…