"німецька окупація" - привід для "визволення" України росіянами 100 років тому?
Ответы
Ответ:Радя́нська окупа́ція Украї́ни — процес військового, політичного та культурного захоплення українських земель Радянським Союзом/РРФСР протягом 1921—1991 років після повалення монархії в Російській імперії, програшу УНР у радянсько-українській війні та приєднанням західноукраїнських земель до складу СРСР згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною. Характеризується створенням на її територіях більшовицько-радянських маріонеткових держав — РУНР, УСРР, ГСРР. Процес супроводжувався червоним терором, голодоморами, репресіями, депортаціями, розстріляним відродженням, тотальним зросійщенням тощо. 22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз і окупувала Україну. 17 липня 1941 р. Третій Рейх створив на території України Райхскомісаріат Україна на чолі з Еріхом Кохом. У результаті вступу Червоної Армії в Україну в 1943—1944 рр. Радянський Союз відвоював усі українські території, повернувши їх до свого складу. Радянська «анексійна окупація» України тривала до серпня 1991 року, коли Україна відновила свою незалежність, ухваливши «Акт проголошення незалежності України».
Зараз в Україні в академічному і публічному дискурсах вживаються два терміни на означення радянського періоду — радянський і совіцький. Другий використовують, щоб підкреслити чужість радянської політики й культури та применшити масштаб залучення українського суспільства до проєкту Радянської України.[1][неавторитетне джерело] У 1992 останній президент УНР в екзилі , Микола Плав'юк передав повноваження першому президенту сучасної України Леоніду Кравчуку , підкресливши спадкоємність України від УНР . З поваленням влади імператора Миколи II у лютому 1917 року Переяславська угода між Гетьманщиною, тобто Україною, та Московією, тобто Росією, втратила чинність.
Після більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року Українська Народна Республіка була проголошена автономною республікою в складі Російської Республіки. 22 січня 1918 року, після початку радянсько-української війни, вона була проголошена незалежною державою.
Плакат «Світовий мир на Україні!» Ґеорга Гасенка, 1919 рік.
Напередодні мирних переговорів у Бересті німецькі експерти з міжнародного права заявили, що в разі укладення мирного договору з Росією його положення застосовуватимуться і до України. Голова української делегації Всеволод Голубович це заперечив, виклавши таку аргументацію: щодо відносин України з Росією передбачалася угода в Переяславі; оскільки один з учасників укладення цього акту — династія Романових — залишилася в минулому, він втратив чинність разом із усіма зобов'язаннями України перед Росією. Німецька сторона погодилася із законністю цих тверджень, а проголошення УНР незалежною державою зміцнило її статус рівноправного учасника переговорів. Російська делегація в особі Льва Троцького також заявила, що «не бачить жодних перешкод для незалежної участі делегації УНР у мирних переговорах». Таким чином, фактично глава російської делегації визнав право українців на самовизначення.
Дипломатичні відносини були встановлені з більш ніж 20 країнами. УНР користувалася міжнародною підтримкою Центральних держав, але після їх поразки у Першій світовій війні УНР залишилася без їхньої допомоги.
29 квітня 1918 року в Україні відбувся переворот, у результаті якого до влади прийшов Павло Скоропадський, а замість УНР була сформована Українська Держава. 14 грудня 1918 року в результаті антигетьманського повстання УНР була відновлена. 22 січня 1919 року відбувся Акт Злуки між Українською Народною Республіклю і Західноукраїнською Народною Республікою.
15 липня 1919 року отаман Зелений разом зі своїми переяславськими солдатами здійснив вражаючий символічний акт і урочисто скасував рішення козацької ради про об'єднання Гетьманщини з Московським царством.
Объяснение:
типо так, все что знаю