Предмет: История, автор: dashun83

Якими були природні умови життя людей у Стародавньому Єгипті?

Ответы

Автор ответа: Asya0072
2

Ответ:

Стародавній Єгипет розташований в північно-східній частині Африки і має особливі природні умови, які вплинули на життя людей того часу. Основні риси природного середовища Стародавнього Єгипту включають:

1. Ріка Ніл: Ніль був основною джерелом води і життя для стародавніх єгиптян. Щорічні повені річки приносили насичену родючими ґрунтами трясовину, що забезпечувало плодючість ґрунту для сільського господарства та розвиток цивілізації.

2. Пустеля: Більша частина території Стародавнього Єгипту складалася з пустелей, таких як Сахара. Пустеля, що оточувала плодючу область долини Нілу, функціонувала як природний бар'єр, що забезпечував безпеку єгипетського населення від зовнішніх загроз.

3. Клімат: Клімат Стародавнього Єгипту був в основному спекотним і сухим. Температури літом перевищували 40 градусів Цельсія, тоді як взимку було м'якіше. Цей клімат впливав на спосіб життя, і єгиптяни мусили вдосконалити систему зрошення, щоб гарантувати регулярний доступ до води для сільського господарства.

4. Флора і фауна: В Стародавньому Єгипті була багата багкоюсмуженими рибою, водними птахами і дикими тваринами, такими як крокодили та гіпопотами. Наявність риби і дичини забезпечувала харчування населення.

5. Природні ресурси: Стародавні єгиптяни володіли природними ресурсами, такими як золото, камені та деревина. Ці ресурси були використані в будівництві, виробництві прикрас та речей.

В цілому, природні умови Стародавнього Єгипту створювали базу для розвитку сільського господарства, водного господарства та розширення культури та цивілізації.

Автор ответа: grishchenko3
1

Ответ:

Цивілізація Стародавнього Єгипту розвивалася в посушливому кліматі, з огляду на близькість Аравійської та Лівійської пустель, і річки Нілу, яка тече з озера Вікторія на північ в Середземне море. Ця область майже без опадів, річка Ніл має ключове значення для розвитку єгипетської цивілізації.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: consu62
Допоможіть!! (з поясненнями)
Завдання 1. Визначіть типи багатокомпонентних складнопідрядних речень, розставте розділові знаки. Накресліть схеми.
1. Коли однієї бурної ночі налетів дужий шквал і море почало в гніві битись під нею скеля вже не витримала (О. Ольжич).
2. Я тут живу. На добрій цій землі де йдуть дощі і дозріває колос де білим цвітом облітають дні і став піснями мій жіночий голос (Г. Чубач).
3. Дивуюсь золотому колоску що з глека сонця попива проміння та інею що на траву м’яку кладе сріблясті гілочки осінні (І. Світличний).
4. Коли себе відчуєш при крилі оціниш землю що тебе родила (Г. Чубач).
5. Мені здається що наші душі злилися так що ми самі не знаєм де починається твоя і де кінчається моя (О. Олесь).
6. Коли я йшов Марусю у повстання, я твердо знав що ти уже моя що це любов і перша і остання що не знесе ніяка течія мене убік (Л. Костенко).
7. І хоч пройшли десятиріччя й моє життя змінилось круто так глянуть хочеться у вічі які не можу я забути (І. Світличний).
8. Не вмре поезія поки душа бажає зирнути в ті краї де око не сягне і хоче з меж вузьких порватися в безкрає щоб зрозуміти все небесне і земне (В. Самійленко).

Завдання 2. Виконайте синтаксичний розбір складних синтаксичних конструкцій.
1. Вони нічого не сказали одне одному і жодного разу більше не зустрілися поглядом, але обидва зрозуміли, що прекрасна, заповітна таємниця увійшла в їх душі, про яку не можна розповісти нікому і ніколи на світі, тому що в людській мові ще немає таких прозорих, ароматних і невагомих слів (З. Тулуб).
2. Подивись: весна устала, сипле пишними квітками; подивись: веселим птаством ожили степи з лісами; подивись: в безкраїм небі сонце-велетень палає; подивись: земнії груди хлібороб плугами крає; подивись: життя устало, дні лишають золотії; подивись – і встань до праці, повний сили і надії (Б. Грінченко).
3. Кланяюсь тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життя, річко моя, душа мого народу (О. Довженко).