Предмет: Литература, автор: ilushka316

Ким, з точки зору автора, є пікти - переможцями чи переможеними?

Ответы

Автор ответа: maxtarasenko272012
2

Відповідь: Не можна однозначно стверджувати, чи є Ким пікти переможцями чи переможеними з точки зору автора, оскільки це залежить від того, як автор розглядає поняття перемоги та поразки.

Пояснення:


gudzenkozlata: Спасибі
ilushka316: Ответ не помог,расписывать надо
Автор ответа: Пеппер
1

Усі пікти загинули, але вони залишилися непереможеними. Пікти були волелюбним народом і мали непереборну силу духу. Їх можна було знищити, але ніяка сила не могла їх перемогти. Їх вороги лишилися ні з чим, вони виявилися безсилими перед незборимістю героїчного народу піктів. Не можна перемогти народ, якому не страшні тортури, який не боїться смерті.


gudzenkozlata: Спасибі мені якраз треба було
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Контрольний докладний письмовий переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини за складным планом

Славетний пост

План

Читання тексту вчителем

Славетний поет

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Тараса Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага. У темно-сірих невеликих очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м'який, в ході й рухах зосередження.

При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого. Навпаки, він здавався холоднуватим, сухим, хоч і простим, приступним. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати в нього одвертість та щирість. Зате, коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив'язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався всім серцем.

Примітними рисами характеру були доброта, м'якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду й несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан. Тоді він міг бути й несамовитим. У запальності його, однак, не було ні злоби, ні зарозумілості. Тільки святий вогонь відчуття правди й справедливості. Коли ж бачив, що супротивник набирається пихи, поет дозволяв собі різко його осмикнути. В суперечках він висловлювався гостро, аж співбесідники

побоювалися за нього Особливо несамовитий ставав поет, коли заходила мова про кріпацтво це була його глибока рана. Від споминів, що його родичі кріпаки, аж плакав.

3 бідними він ділився останнім.
СКЛАСТИ ССВІЇ СКЛАДНИЙ ПЛАН ЦЬОГО РОЗКАЗУ.СРОЧТООООООО
Предмет: Химия, автор: misterender