Предмет: География, автор: mariaterleckaa061

Візьміть з морозильної камери, де температура дорівнює -5 ºС, шматок льоду завбільшки з третину склянки чи трохи більше. Опустіть його у відро з водою, яка має температуру +20 ºС. Що ви спостерігаєте? ДАЮ 90 БАЛОВ ОЧЕНЬ СРОЧНО

Ответы

Автор ответа: CDS6bliktii6
1

Відповідь:

При опусканні шматка льоду, який має нижчу температуру (-5 ºC), у воду, яка має вищу температуру (+20 ºC), відбуваються кілька процесів:

Плавлення льоду: Лід буде танути під впливом вищої температури води. Під час цього процесу лід абсорбує теплоту від води, щоб перейти з твердого стану в рідкий.

Підвищення температури води: Теплота, яку вода втрачає під час плавлення льоду, підвищує температуру води.

Утворення рідини: Лід повністю тане і перетворюється на рідину.

Змішування води: Рідка вода і вода з відрa змішуються.

Спостерігається підвищення рівня води в відрі після того, як лід повністю тане. Це через те, що об'єм води, яку займав лід, був більшим, ніж об'єм льоду, тому після плавлення льоду рівень води підвищується.

Загалом, ця демонстрація показує явища теплообміну і плавлення льоду в контексті різниці в температурі між льодом і водою.

Пояснення:сори много воды


mariaterleckaa061: спасибо большое
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: 10853
Написати з поясненням!
5. У якому рядку речення складне, багатокомпонентне, з різними видами зв’язку, із безсполучниковим і сполучниковим підрядним зв’язком?
А Не говори, що знаєш, але знай, що говориш (Нар. творчість).
Б У хаті споночіло, що й цвілі по кутках не видно, і шибки посиніли, мов на грозу (Г. Тютюнник).
В Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже (Нар. творчість).
Г Коли чиниш добре, так і лице веселе позирає; коли чиниш недобре, то на тебе гріх чигає на порозі, щоб одоліти тебе (М. Стельмах).
Д Ти не загинеш, Україно, і мова прадідна твоя, що кожне слово в ній – перлина, не вмре повік (М. Чернявський).

6. У якому рядку пунктуаційне оформлення складнопідрядного речення з кількома підрядними відповідає нормам української мови?
А Коли ж людина знайшла свою половину, але не поєдналася з нею, скрипка плаче сумно-тужливо, поки не пірвуться струни, і не розіб’ється скрипка (М.Мочульський).
Б Але ні, не могла дівчина зараз думати про те, що сьогодні почула і довідалася, бо мала майже неживі ноги і забиту сколошканими хмарами голову, бо очі в неї таки падали, очі її майже спали (В.Шевчук).
В Козаки зупинилися, почали кресати вогонь і, коли заблимав роздутий протягом каганець старий козак лунко стукнув шаблею у двері каземату (З.Тулуб).
Г Незабаром ще довелося їм підбирати з плота греків-рибалок, котрі й після того як були вже взяті на палубу, нагодовані і перевдягнуті в спортивні костюми курсантів, все ще не могли прийти до тями, неспроможні були в своїм очманінні до ладу пояснити яким чином пощастило їм після загибелі судна зачепитись і втриматись, щоб їх підібрав “Оріон” (О. Гончар).
Д От якби мати вірну дружину тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце, показати, що там наболіло, запеклося що труїть чоловіка, щоб вона пожалувала і своїм тихим приязним словом мов рукою зняла всю вагу серця (М. Коцюбинський).

7. У якому рядку пунктуаційне оформлення складнопідрядного речення з кількома підрядними не відповідає нормам української мови?
А Він сказав це таким тоном, що годі було зрозуміти, чи він уважав співбесідника за того, хто використовує цю галузь, чи справді мав на думці зміст, що вклав у речення автор (О. Досвітній).
Б Але Світличний не дуже тривожився, бо він хоч і припускав, що війна з Німеччиною можлива, але завжди заспокоював себе думкою, що це ще не скоро, що Гітлер не наважиться воювати з нами, поки не розв’яже собі руки на заході (А.Дімаров).
В А коли надійшла ніч і чорні хмари блимнули світом самотніх осель, як потвори злим оком, Іван почув, що сили ворожі сильніші занього, що він вже поліг у боротьбі (М. Коцюбинський).
Г Прихильники Рильського говорили, що, коли б він не став поетом, то напевне був би видатним музикантом (Т. Масенко).
Д Бо пам’ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох (Л. Костенко).