Question

Інформація про творчий і життєвий шлях Івана Франка

Answer 1

Іван Франко – без перебільшення є одним із найгеніальніших українських письменників. Його творчий доробок надрукований у 50-ти томах, але дослідники стверджують, що це – чи не половина від спадщини, яка належить перу письменника, літературознавця, літературного критика, публіциста, перекладача, філософа, історика, етнографа. Іван Франко – багатогранна постать.

Рання творчість Франка показувала схоластичність шкільного навчання та орієнтацію тогочасної галицької інтелігенції на другорядні зразки польської та німецької літератур. Відчутне в ній також домінування смаків до «чистої» літератури і «високої» творчості. Школа пробудила у Франка творчу фантазію, визначила зацікавленність класичною літературою з її ідеалізмом, морально-етичними колізіями, трагізмом і героїкою.

1862 – 1864 рр. – Іван Франко навчається в початковій школі Ясениця Сільна.

1864 – 1867 рр. – навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі.

1867- 1875 рр. – навчання в Дрогобицькій гімназії.

1874 р. Іван Франко дебютував сонетом “Народна пісня” у львівському журналі “Друг”.

З 1875 р. Іван Франко – студент філософського факультету Львівського університету, учасник редколегії журналу “Друг”.

У 1876 р. виходить перша поетична збірка “Баляди і розкази”.

У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців).

У 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал “Громадський друг”; видає два збірники “Дзвін”, “Молот”.

У березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували Івана Франка.

З 1881 року бере активну участь у виданні журналу “Світ”.

З 1883 року він працює у щоденній газеті “Діло”, журналі “Зоря”.

У 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих жіночих курсів Ольгою Хоружинською. Разом подружжя виховало 4 дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну.

1887 р. – вихід збірки “З вершин і низин”

У 1892 р. І. Франко прослухав лекції з класичної філології у Віденському університеті й захистив докторську дисертацію “Варлаам та Йоасаф”.


1896 р. – виходить збірка “Зів’яле листя”, а в 1897 р. – “Мій Ізмарагд”.

1900р – збірка “Із днів журби”

26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана Франка на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть).

28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі у Львові.