Інтенсивність обміну речовин у спринтерів у забігах на 100 м становить 22 кВт, а в марафонців (на 42 км 195м) 1,6 кВт, що майже в 13 разів менше. Поясніть, який чинник впливає на обмін речовин у цьому прикладі. Чому чим довшою є дистанція бігу, тим нижчим є рівень метаболізму в бігуна? Чому тіло спринтера мускулисте, а марафонця - навпаки?
Ответы
Інтенсивність обміну речовин у спринтерів та марафонців залежить від кількох факторів:
Тип м'язових волокон: Спринтери мають переважно швидкокороткі м'язові волокна, які здатні генерувати велику силу протягом короткого часу, але швидко виснажуються. Марафонці мають більше повільнокороткі м'язові волокна, які спроможні працювати довший час, але з меншою інтенсивністю.
Тренування: Спринтери тренуються для коротких вибухових зусиль, тоді як марафонці - для тривалих видів фізичної активності. Це впливає на їхні м'язи та обмін речовин.
Аеробний обмін речовин: Під час марафону організм марафонця використовує аеробний обмін речовин, що більш ефективний та споживає менше енергії на одиницю часу порівняно з анаеробним обміном речовин, який використовується спринтерами.
Тому, чим довша дистанція бігу, тим нижчий рівень метаболізму, оскільки на довших дистанціях організм залучає більше аеробного обміну речовин, який менше інтенсивний. Спринтери мають мускулисте тіло, оскільки тренуються для швидких та потужних рухів, тоді як марафонці мають меншу м'язову масу, бо надмірна маса може б важити і сповільнювати на довгих дистанціях