Предмет: Физика, автор: ylia3953


2. Дзига, обертаючись з кутовою швидкістю 250 рад/с, вільно падає з
висоти 5 м. Скільки обертів зробить дзига за час падіння?

Ответы

Автор ответа: zllok
1

Ответ:

Для решения этой задачи воспользуемся формулой, связывающей угловую скорость с линейной скоростью и радиусом вращения:

\[v = r \cdot \omega\]

где:

\(v\) - линейная скорость,

\(r\) - радиус вращения,

\(\omega\) - угловая скорость в радианах в секунду.

В данном случае \(r = 5\) метров (высота), а \(\omega = 250\) рад/с. Подставим значения:

\[v = 5 \cdot 250 = 1250 \, \text{м/с}\]

Теперь учтем, что угловая скорость измеряется в радианах, а не в оборотах. Один оборот равен \(2\pi\) радианам. Поэтому, чтобы найти количество оборотов за время падения, разделим конечную угловую скорость на \(2\pi\):

\[\text{Количество оборотов} = \frac{1250}{2\pi} \approx 198.9\]

Таким образом, объект совершит примерно 199 оборотов за время падения.

Щоб розв'язати це завдання, скористаємося формулою, що пов'язує кутову швидкість з лінійною швидкістю та радіусом обертання:

\[v = r \cdot \omega\]

де:

\(v\) - лінійна швидкість,

\(r\) - радіус обертання,

\(\omega\) - кутова швидкість у радіанах за секунду.

У нашому випадку \(r = 5\) метрів (висота), а \(\omega = 250\) рад/с. Підставимо значення:

\[v = 5 \cdot 250 = 1250 \, \text{м/с}\]

Тепер врахуємо, що кутова швидкість вимірюється в радіанах, а не в обертах. Одне обертання дорівнює \(2\pi\) радіанам. Тому, щоб знайти кількість обертів за час падіння, поділимо кінцеву кутову швидкість на \(2\pi\):

\[\text{Кількість обертів} = \frac{1250}{2\pi} \approx 198.9\]

Таким чином, дзига зробить близько 199 обертів за час падіння.

Объяснение:

На верху на русском языке внизу на украинском надеюсь помог


ylia3953: Дякую
zllok: Не понял
zllok: а понял незашто
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: solomia1020
Будласочка поможіть даю 50 балів!
Складіть складний план до тексту.

Початок третього тисячоліття остаточно переконав у тому, що най- дієвішою зброєю в боротьбі з противни- ками є так звані психологічно-інфор- мацiйнi вiйни. Та хіба ж усе нове не є добре забутим старим? Виявляється, подiбнi вiйни велися з давніх-давен! І на території Центрально-Східної Європи їх започаткував не хто інший, як славетний український гетьман Богдан Хмельницький. 701 Першочергового значення Б. Хмель- ницький надавав організації розвіду- вальної служби. Шляхом майстерно- го поширення дезінформації гетьма- нові вдавалося посіяти у ворожому війську непевність у власних силах. Противника охоплював панічний настрій, сповнювало відчуття приреченості й напруги. Методи психологічної війни були про- фесійно використані в ході вирішальних битв під Корсунем, Пилявцями та Берестечком. Невідомий художник. Гетьман Б. Хмельницький. XVIII CT. Історичні джерела засвідчують, що тільки взимку 1651 року до ворожого стану було направлено близько двох тисяч розвід- ників! Артистично вдаючи із себе кобзарів, мандрівних цир- качів, жебраків, калік, а в окремих випадках навіть ченців, вони забезпечили проведення військом блискучої воєнної операції. Військові плани вдавалося зберігати в якнайсуворішій таємниці. Змови ворожої агентури успішно розкривалися: Ось такий історичний досвід лишив по собі видатний козацький воєначальник Богдан Хмельницький. На жаль, його наступники на гетьманській посаді скористатися цим досвідом повною мірою не зуміли (За Т. Чухлібом).​