Предмет: Українська мова, автор: ironmam12345567

М’який знак на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка (1 бал)
А ал...батрос, він...єтка, мес...є
Б бракон...єрський, кал...цій, деб...ют
В жираф...ячий, медал...йон, ал...янс
Г вол...єр, ін...єкція, порт...єра
Д ад...юнкт, ескадрил...я, гіл...йотина

Ответы

Автор ответа: ceremisovglib
4

 альбатрос, віньєтка, месьє

Браконєрський, кальцій, дебют

жирафячий, медальйон альянс

вольєр, ін'єкція, портьєра

адьютант, ескадриля, гільйотина

Поставив всюди мягкий знак де було треба сподіваюся допоміг


kostrominasanya: правильно?
ironmam12345567: так
Похожие вопросы
Предмет: Химия, автор: eler12
1. Електроліти-це речовини розчини або розплави, яких
а) проводять електричний струм б) не проводять електричний струм в) інертні
2. Електроліти, під час дисоціації яких утворюються катіони гідрогену та аніони кислотного залишку - це:
а) кислоти; б) основи; в) солі.
3. Електроліти, під час дисоціації яких утворюються катіон металу та аніон гідроксильної групи- це:
а) кислоти; б) основи; в) солі.
4. У якій із зазначених груп йонів знаходяться лише катіони?
а) Na+, H+, NH4+, Mg2+; б) HSO4-, Cl-, OH-.
5. У якій із зазначених груп йонів знаходяться лише аніони?
а) Ca2+, H+, Al3+, Mg2+; б) HSO4-, Cl-, SO42-, OH-.
6. Процес розчинення – це процес:
а) фізичний; б) хімічний; в) фізичний і хімічний.
Питання та встановлення відповідності
7. Установіть відповідність між електролітом та йонами на які він дисоціює:
а) Ba(OH)2, 1) 2H+,SO42-.
б) Na2SO4, 2) Ba2+, 2OH-.
в) H2SO4, 3) 2Na+, SO42-.
8-9 питання з розгорнутою відповіддю
8. Напишіть рівняння електролітичної дисоціації:
а) HNO3;
б) Na2SO4;
9. Напишіть молекулярне, повне та скорочене йонне рівняння реакції:
а) AlCl3 + NaOH → б) K2СO3 + HBr →
ЗАДАЧА
10. Яку масу калій гідроксиду і який об'єм води потрібно взяти для приготування 400г розчину з масовою часткою 5,6%?
Предмет: Литература, автор: zubkodiana66
СРОЧНО!!!!
Напишіть докладний переказ тексту, Завершивши його власними роздумами про події історії та сучасність (... про те, що знову сіються, ростуть могили по землі українській, про те, що важкі часи настали на рідній землі... та віримо, що буде Перемога, мир...) - 5-6 речень.
Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою
лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, може, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що
шаблею та мушкетом боронило оці стени від ворожих навал; росте на них подорожник, біленькі невісточки,
чіпкий спориш, розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою
червоною квіткою будяк, скромні, лагідні незабудки, нерозлучні брат-і-сестра — і весняними вечорами
голублять душу і серце людини свіжі і ніжні степові запахи і тихо шепочуть трави, облиті сяйвом місяця, що
викочується із-за мовчазних могил і фарбує степ в густо-малиновий темнуватий колір. І хто зна, хто може
підслухати, хто розгадає таємну мову природи, хто скаже, про що шепочуть зелені трави мовчазним чорним
могилам? Може, вони повідають про те, як на них зупинялися постоєм козаки, варили саламату, а кобза
дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем, і під той сум, під ту жалобу
схиляв порубану, в шрамах, голену, з буйним оселедцем голову старий козак та згадував вірне товариство,
що полягло десь під Кафою або Трапезундом. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил,
порошила трави голубим пилом, і вдавалося козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїсь коні, і
вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель, і не сиділося старому, не їлася
йому саламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце. Може, степові трави шепчуть про те, як
отут, у бур'янах, лежав зарубаний татарин і вороння клювало йому очі, щоб і з того світу не дивилися вони
на священну землю степового лицарства. А може, про те, як червоний комісар бився тут до загину з
біляками і востаннє ткнувся вустами в рідну землю, цілуючи її на вічне прощання...
Могили...
Скільки віків стоїте ви отут, серед степу, як німі свідки великих битв, кого хороните ви у своєму чорному
затишку? Чи коли настане такий час на землі, що не ростимете ви по зелених степах та роздол-лях і не
блукатимуть матері, шукаючи вас, не сіятимуть тяжких сліз по несходжених степах? Чому ж мовчите ви і
хмуритесь на світло дня? Чи, може, знову надієтесь прийняти в свої чорні ями синів степового краю?
Мовчать могили, і безмежним морем тече до самого обрію припорошений весняною пилюкою степ,
петляє в степову безвість покручений шлях...