З’ясуйте, які правові акти визнавалися основними джерелами діючого права, а які з часом відійшли на останні місця у Речі Посполитій
Ответы
На різних етапах своєї історії Реч Посполита (Польща та Литва) мала різні основні джерела діючого права, і вони змінювалися з часом. Ось загальний огляд:
Середньовіччя та ранній Новий час (до 16 століття):
Звичаєве право (Лави): В період середньовіччя і раннього Нового часу в Речі Посполитій існувала система звичаєвого права, яка була основним джерелом права. Звичаї та звичаєве право передавалися усно і мали важливе значення для регулювання відносин в суспільстві.
16 століття - Конституції Речі Посполитої:
2. Конституції Сейму (Sejm Konwokacyjny): У 16 столітті, за часів Реформації і Річ Посполита стала республікою, було ухвалено кілька важливих конституцій, які формалізували закони і права. Один з прикладів - Конституція Ніковаля Радзивіла, ухвалена в 1588 році.
17-18 століття - Ліберум Вето і анархія:
3. Ліберум Вето (Liberum Veto): З кінця 17 століття в Речі Посполитій набула популярності практика Ліберум Вето, коли один окремий член сейму міг скасувати рішення цього органу. Це призвело до політичної нестабільності та розпаду країни.
Кінець 18 століття - Партіція Речі Посполитої:
4. Партіція Речі Посполитої (1795 рік): Після третьої партіції Речі Посполитої в 1795 році, країна була розподілена між Російською, Австрійською та Прусською імперіями. Внаслідок цього поділу режим, що існував раніше, перестав існувати, і історія Речі Посполитої як самостійної держави завершилася.
Отже, основними джерелами діючого права в Речі Посполитій різними періодами були звичаєве право, конституції Речі Посполитої та практика Ліберум Вето. Проте політичні та територіальні зміни у 17-18 століттях призвели до розпаду цієї держави.