Предмет: Русский язык, автор: xloyanruz

2. Прочитайте и озаглавьте текст. Определите главную мысль текста. Вы- пишите простые двусоставные предложения, подчеркните грамматичес- кую основу. Моя новая знакомая дала мне маленький томик в синем переплёте. В этом томике были поэмы Пушкина. Я прочитал их все сразу, охваченный тем попадая B неизъясНИМЫМ радостным чувством, которое испытываешь, красивую местность. Бывало, ходишь по моховым кочкам болотистого леса, и вдруг неожиданно развёртывается перед тобой сухая поляна, утопающая в сказочных цветах. Минуту смотришь на неё очарованный, а потом с жадным любопытством обежишь всю. И каждое прикосновение ноги к мягким травам плодородной земли тихо радует тебя. Пушкин до того удивил меня изящной простотой и музыкой стиха, что долгое время любая проза казалась мне неестественной и скучной. Известный пролóг к „Руслану и Людмиле" напомнил мне лучшие сказки бабушки, словно соединив их все в одну. В моём воображении ясно рисовались таинственные следы невиданных зверей, которыми примята трава. Полнозвучные строчки стихов запоминались удивительно легко, придавая праздничность всему, о чём говорилось. Это делало меня счастливым, а жизнь мою лёгкой и приятной.
Стихи звучали как чудная весть о новой жизни. Прочитав их несколько раз, я отдал владелице маленький томик, подаривший мне так много светлой радости. Какое счастье быть грамотным! ​

Ответы

Автор ответа: milovskayamilana
1
Простые двусоставные предложения:

Моя новая —знакомая— =дала= мне маленький томик в синем переплёте.

В этом томике =были= —поэмы— Пушкина.

И каждое —прикосновение— ноги к мягким травам плодородной земли тихо =радует= тебя.

Известный —пролóг— к „Руслану и Людмиле" =напомнил= мне лучшие сказки бабушки, словно соединив их все в одну.

—Это— =делало= меня счастливым, а жизнь мою лёгкой и приятной.


—Стихи— =звучали= как чудная весть о новой жизни.

Прочитав их несколько раз, —я— =отдал= владелице маленький томик, подаривший мне так много светлой радости.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: rudezkadiana04
Розвиток мовлення. Діагностувальну (контрольна) робота. Письмовий переказ
ЗИМОВИЙ ЛІС
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Предмет: Алгебра, автор: evelinaadukanova