Предмет: История, автор: aidarkhanasyl

2.Имели ли возможность воздействия на политические процессы Февральской революции внешние силы? 3 Какое влияние Февраль ская революция оказала на казахский и другие народы империи?


sofiya091207: Хм

Ответы

Автор ответа: iceromen
5

2. Внешние силы имели определенную возможность оказывать влияние на политические процессы Февральской революции. Например, немецкие власти активно поддерживали Ленина и других эмигрантов, вернувшихся в Россию с целью изменить политический режим. Были также попытки вмешаться в революционные события со стороны Австро-Венгерской империи и Центральных государств, которые видели возможность использовать хаос для своих собственных интересов. Однако влияние внешних сил на Февральскую революцию было ограничено и не определяющее.

3. Февральская революция оказала значительное влияние на казахский и другие народы Российской империи. Революция привела к изменению политического режима и открытию новых возможностей для национальных групп. Казахский народ, как и другие национальности, получил больше свободы самоопределения и права на сохранение своей культуры, языка и традиций. Революция также способствовала формированию национально-освободительного движения среди казахов и других национальных групп, стремившихся к независимости от Российской империи. Однако влияние революции на казахский народ было сложным и противоречивым, поскольку он также сталкивался с проблемами колониального притеснения и эксплуатации со стороны российских властей.


sofiya091207: Спс
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: zadneprovskadasony
4. Завдання на розвиток мовленнєвої компетентності.
Уяви, що ти на виставці літературних творів. Тобі потрібно презентувати альманах «Русалка Дністровая». Використавши довідкову літературу та історичні джерела склади план виступу. Презентуй перед однокласниками альманах, зосередивши свою увагу на його зміст та структуру, а також поясни необхідність даного літературного твору.
При потребі звернися до тексту.
«Русалка Дністровая» - перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови («Передслів'я») М. Шашкевича матеріал розташований у чотирьох частинах:
* Фольклористична частина «Пісні народні» відкривалася науковою розвідкою І. Вагилевича «Передговор к народним русским пісням», за якою подавалися зразки дум, обрядових, історичних та ліро-епічних пісень, записаних у різних районах краю.
* Оригінальні твори видавців складали другу частину - «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
* Третій розділ - «Переводи» - подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».
* В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова.
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованого 1834, але забороненого віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних і світських властей. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».