5. Упиши персонаж в твору Оксани Сенатович «Крила», ско-
освітлювали дорогу громам,
риставшись довiдкою.
1)
щоб ті бачили, у яке дерево цілитися. 2) На високій
соснi сидiв
3)
сказала:
«Ти, Дмитрику, як на крилах літаєш». 4) Подвір'ям
To ПIДМOPГНе сонцев, то
крутився
знову нахмуриться. 5) Не раз треба й останню сороч-
ку вiддати, щоб крилатим стати, як
Довiдка. Вітер, Дмитрик, березень, мама, блискавиці.
Ответы
У світлі грози, що освітлювала дорогу громам, стояв Дмитрик. Вітер свистів навколо нього, а блискавиці мерехтіли на небі. Його мама, тримаючи довідку в руці, сказала:
"Ти, Дмитрику, як на крилах літаєш."
На високій сосні, яка гордо вигиналася серед грозового неба, сидів Довідка. Він спостерігав за Дмитриком, як той стояв міцно, щоб громи знали, куди цілитися. Його довідка була його провідником і вчителем, який вчив його розуміти мову природи.
Подвір'ям горіло сонце, іноді замінюючи своє тепло на пронизливий холод вітру. Але Дмитрик не відступав. Він крутився в цьому вихорі природи, ніби намагаючись відчути себе одним із вітром, одним із громами.
Мама стояла поруч, пильно спостерігаючи за своїм сином. Вона знала, що не раз треба віддати й останню сорочку, щоб стати крилатим, як Дмитрик. Її серце наповнювало гордість і віра в його майбутнє.
Так, Дмитрик стояв серед грозової природи, з вітром у волоссі, і його мама була його опорою. Він був готовий летіти на крилах власних мрій і долати всі перешкоди, як грозові хмари на небі.