дайте пожалуйста полный анализ сонета Франческо Петрарка
Уже заря румянила восток,
А свет звезды, что немила Юноне,
Еще сиял на бледном небосклоне
Над полюсом, прекрасен и далек;
Уже старушка вздула огонек
И села прясть, согрев над ним ладони,
И, помня о неписаном законе,
Любовники прощались — вышел срок,
Когда моя надежда, увядая,
Не прежнею пришла ко мне дорогой,
Размытой болью и закрытой сном,
И как бы молвила, едва живая:
«Не падай духом, не смотри с тревогой.
Твой взор еще увидит жизнь в моем».
Ответы
Ответ:
Автор – Франческо Петрарка
Жанр – сонет
Вид лірики – інтимна
Тема – возвеличення почуття кохання
Ідея – кохання облагороджує людину, допомогає стати її кращою, відчути красу світу
Римування твору – аbbа аbbа ccd eed
Настрій – душевний, піднесений
Художні засоби:
епітети: щасливі квіти, ріки голубі, благовісні трави; гаї прозорі, сонце величаве;
порівняння: віти, наче пави;
метафори: о ріки голубі, ви омиваєте Лаури очі, їх блиск перебираючи собі.
окличні речення – Прекрасні ви в своєму непороччі!
В цьому сонеті ліричний герой постає перед нами замріяним, заглибленим себе. Але це не аскет, він любить життя. Він бачить навколишній світ реальним, але сповненим краси. Петрарка обожнює світ, бо в ньому живе кохана Лаура. Ми бачимо її закоханими очима поета. Вона реальна і нереальна водночас. Це – ідеал. Любов – це благо, що посилається людині. Любов очищає душу, облагороджує її, допомагає відчути красу реального світу. Це сонет – роздум, в якому описано природу, враження ліричного героя, його щастя і легкий смуток. Вірш легкий і прозорий, пройнятий високим почуттям.
Кохання поета в композиції неосяжне. Він готовий заполонити ним весь світ. Наповнити все , що проростає, своїми почуттями. Кохання прозоре і чисте як вода. А зустріч з милою, як перлини. Які осяюють його життя. Серце окроплене життєлюбною вологою розцвітає і живити вогонь кохання.