Предмет: Информатика, автор: olgabondarenko4150

як застосовують у галузях людської діяльності пристрої виведення інформації​

Ответы

Автор ответа: tyrkserialua0742
0

Ответ:

Пристрій виведення інформації (англ. output device) — периферійний пристрій для виведення інформації (результатів роботи комп'ютера) для людей і в зрозумілій для людей формі. Найчастіше пристрої виведення інформації виводять інформацію через звук і візуально.

Автор ответа: sofiatsvyk
0

1. Комп'ютерна техніка: У сфері інформаційних технологій, монітори, принтери, сканери, проектори та інші пристрої виведення інформації використовуються для відображення даних, друку документів, сканування інформації та виведення зображень на великий екран.

2. Телекомунікації: В телекомунікаціях, екрани, дисплеї і звукові системи використовуються для передачі та прийому інформації від абонентів, що мають можливість сприймати цю інформацію через телефони, телевізори, радіо і інші пристрої.

3. Медицина: Медичні пристрої виведення інформації, такі як монітори пацієнта, екранні системи для хірургів або медичні сканери, допомагають лікарям відстежувати стан пацієнтів, проводити діагностику та виводити дані для аналізу.

4. Автомобільна промисловість: У сучасних автомобілях велике число приладів виведення інформації, таких як сенсорні екрани, проекційні панелі та прилади на партиціях, що надають водіям і пасажирам доступ до інформації про швидкість, навігацію, системи безпеки і розваги.

5. Освіта: В навчальних закладах використовуються інтерактивні дошки, проектори та комп'ютерні монітори для навчання та виведення навчального матеріалу.

6. Розваги: У розважальній індустрії, такі як кінематограф, відеоігри та театри, використовуються різні типи екранів і звукових систем для надання аудіовізуального досвіду глядачам та гравцям.
Похожие вопросы
Предмет: Химия, автор: lina622
Предмет: История, автор: merezko777
как частину свого врожаю своїм родовим главам. У IX столітті, право вимагання данини з усього вільного населення східнослов'янських земель перейшло до київського князя та його дружини, це було відомо як "полюддя".

Приблизно в Х столітті, князі Київської Русі почали апропріювати землі, які були у власності громад. Великому київському князю визнавалося право на владу над всією землею Русі-України. В кінці X століття, почалося формування доменів та удільних князів. Це сприяла адміністративна реформа князя Володимира, в результаті якої він позбавив племінних князів права управляти землями та передав їх своїм синам. Проте, великий київський князь залишав за собою право в будь-який момент взяти ці землі назад.
У XI столітті в деяких частинах східнослов'янських земель почали формуватися феодальні відносини. Князь надавав своїм васалам наземлі володіння у відповідь на їх вірну службу, а васали, у свою чергу, були зобов'язані служити князю. У XI-XII столітті на Русі-Україні запровадились податки, що сплачувалися населенням певним боярам і дружинникам, що мали право "кормління" території. Пізніше, наприкінці XI століття, з'явилися землі, які передавалися у спадок нащадкам. Ці землі могли бути боярськими вотчинами, що передавалися у спадок, або землями родової громади, які також можна було передавати у спадок.

У XII столітті, на території Русі-України з'явилася помісна форма землеволодіння, де князь надавав землю з володінням повної власності, але власникам землі не було дозволено передавати, продавати або дарувати їх без згоди князя. Ці процеси спричинили формування своєрідної соціальної піраміди, що визначала статус різних соціальних верств населення в Русі-Україні.

Особливістю феодальних відносин в Русі-Україні стало те, що на відміну від Центральної та Західної Європи, тут не сформувалася розгалужена система відносин між сеньйорами й васалами у вигляді "феодальної драбини". Верховним сеньйором був великий київський князь, а удільні князі, бояри й дружинники були його васалами і не мали права роздавати землю.
У суспільстві Русі-України у середньовіччі визначалося три основні соціальні верстви. До панівних верств належали князі, бояри та дружинники, тоді як до залежних верств входили селяни, дворова челядь та холопи. Духовенство також відігравало важливу роль, і воно поділялося на різні класи, включаючи вище і рядове духовенство.

Найбільший клас населення складали смерди, які були вільними селянами, що мали свої господарства та власні земельні ділянки, а також віддавали данину князю. До тимчасово залежних верств належали закупи та рядовичі, що втратили свої господарства та працювали на землевласників.

Дворова челядь та холопи були найбіднішими та найбільш безправними верствами суспільства. Холопи, переважно військовополонені, були під владою своїх господарів та могли бути безкарно убиті.

У міському середовищі більшість складали вільні ремісники та торговці. З часом, почали пов'язуватися за професійними ознаками, професійні об'єднання почали здобувати вплив завдяки їхній спроможності захищати свої інтереси.

Таким чином, суспільство Русі-України у середньовіччі було різноманітним за соціальною структурою та за владною і власницькою рівнями, що вразливо впливало на розвиток країни.

ПЕРЕСКАЖИТЕ СВОЙМИ СЛОВАМИ ДАЮ 90 БАЛЛОВ!!!
Предмет: Физика, автор: Аноним
Предмет: Математика, автор: kabirdoniyev