Розставте розділові знаки та пропущені букви.
Д...ніпро – націонал...на гордіст... України. Це символ козац...кої вол...ності слави і звитяги. Недаремно козаки називали Січ... матір...ю а Д...ніпро бат...ком. На його берегах пишает...ся стол... ний Київ милуют...ся своєю вродою сот...ні мал....овничих сіл і містечок. Острів Хортиця символ Запороз...кої Січі. Колис... тут зупинялися воїни київс...ких князів. (У,у)країнс...кий пис...менник Микола Гогол... був вражений широчінню Д...ніпра опоетизував його неповторніст... у буд...яку пору року. А Великий Кобзар... знайшов віч...ний спочинок біля дніпровс...ких круч... . Тарас Шевченко народився на україн(с,сь)кій з(и.е)млі під (y,У)країнським небом проте він належить до тих людей... світочів, які стають дорогими для всього лю(т,д)ства і в пошані вс(ьо,о)го людства (с.з)находять сво(є,йе) бе(з,с)мерт(я,а). Народж(и,е)ний матір(ь,')ю-кріпачкою і сам кріпак він став революціонером т(и,е)танічної сили. Його бо(йа,я)лися царі його жахались і смертельно н(е,и)навиділи кріпосники. Коли Шевченка ві(т,д)правили в солдати мабу(т,д)ь ті вінценосні кати вважали що звідти йому вже не буде воро(т,тт)я. Проте поет по(е,и)рнувся до рідної своєї України вогне(н,нн)ою піснею ві(шч,щ)им незбореним словом. Не можна уявити України без солов...їної піс...ні верби тополі чи калинон...ки. Так само як не можна уявити її без Д...ніпра.
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Дніпро – національна гордість України. Це символ козацької волі, слави і звитяги. Недаремно козаки називали Січ матір'ю, а Дніпро батьком. На його берегах пишається столичний Київ, милуються своєю вродою сотні маленьких сіл і містечок. Острів Хортиця - символ Запорозької Січі. Колись тут зупинялися воїни київських князів.
Український письменник Микола Гоголь був вражений широченню Дніпра, опоетизував його неповторність у будь-яку пору року. А Великий Кобзар знайшов вічний спочинок біля дніпровських круч.
Тарас Шевченко народився на українській землі під українським небом, проте він належить до тих людей, світочів, які стають дорогими для всього людства і в пошані всього людства знаходять своєй бессмертя. Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став революціонером титанічної сили. Його боялися царі, його жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли Шевченка відправили в солдати, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що звідти йому вже не буде вороття. Проте поет повернувся до рідної своєї України вогненною піснею і віччим незбореним словом. Не можна уявити України без солов'їної пісні, верби, тополі чи калиноньки. Так само, як не можна уявити її без Дніпра.