ДОПОМОЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА! ПОТРІБНО ЗДАТИ СЬОГОДНІ, ДО 13:30 :'(
Прочитайте фрагмент джерела.
1. Про які події та явища йдеться в документі? Що найбільше вразило в спогадах оповідача?
2. Порівняйте свідчення, наведені в документах № 1 та № 3. Що спільного і принципово відмінного у розповідях очевидців подій?
3. Як комуністична польська влада ставилася до українців?
Зі спогадів Ярослава Вайди (1936 р. н.), уродженця села Терка (колишнього Львівського повіту): «28 квітня із самого ранку жовніри польського війська оточили наше село і дали людям лишень дві години на пакування господарського реманенту, своїх речей та худоби. Це стосувалося українців, що проживали в селі. У цьому хаосі, наповненому криками та плачем, люди не могли одразу збагнути, що ж насправді відбувається, та й, зрештою, і не знали, куди і для чого їх будуть вивозити. Після відведеного часу колона людей у супроводі військових вирушила до пункту збору. Хто на возі, а більшість - пішки за возами, на яких було усе, що вдалось прихопити. Збір був у містечку Лукавиця, що майже за 25 кілометрів від Терки. У перший день, як тільки ми прибули з Терки до Лукавиці, - всіх, кого підозрювали у співпраці з УПА, в тому числі нашого батька, відокремили від інших і забрали до концтабору в Явожні. Ми думали, що вже ніколи не побачимо його. Нас залишилося троє братів-сиріт. Ми їхали з Лукавиці на нове місце призначення щонайменше два тижні. Прибули на північний захід Польщі до Старгарда Щецінського. Звідти нас вантажівками завезли до Сухані, що близько 20 км на схід від Старгарда. Там ми побачили чималий гурт поляків, що вибирали собі з новоприбулих дармову робочу силу. Мене, старшого брата Романа та молодшого Юліана також розібрали господарі для праці і проживання. Ми працювали в різних господарів зранку до вечора і не мали змоги навіть бачитися. Зустрілись аж восени, коли пішли до школи. Я в хліві викидав гній, пас худобу, словом, що мені казали, те й мусив робити. Не можу нарікати, бо господарі добре ставилися до мене - не кричали, не били. Ми втрьох з братами ходили до школи до січня 1948 р., коли батька випустили з концтабору. Він нас усіх позбирав, і ми мешкали у селі Жуково, у напіврозваленій хаті разом з коровою. Вона в одній кімнаті, а ми в другій. Повертатися після виселення до рідних місць не можна було. За це саджали до в'язниці або відсилали до концентраційного табору до Явожна».
Ответы
Ответ:
1. У документі йдеться про події, пов'язані з депортацією українського населення зі села Терка під час початку репресівної діяльності комуністичної польської влади. Оповідача найбільше вразило вигнання з рідного села і розлука з батьком, який був звинувачений у співпраці з УПА.
2. Свідчення в документах № 1 і № 3 подібні тим, що обидва оповідачі описують своє вигнання і примушену працю в Польщі. Однак, принциповою відмінністю є те, що в документі № 1 оповідач також описує зустріч з гуртом поляків, які обирали собі робочу силу серед вигнаних українців.
3. Комуністична польська влада ставилася до українців вороже. Оповідач описує, як він разом з родиною був відокремлений від інших вигнанців та направлений до концтабору за підозрою у співпраці з УПА. Такі репресії свідчать про прояв національно-політичного пригнічення та розклад свободи в цей період.