Предмет: Алгебра, автор: martalogds

2(4 -0,8x) = 3(0,4 + x). Розкрийте дужки і знайдіть рівносильне рівняННЯ
ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО​

Ответы

Автор ответа: artem4ik201152
1

Ответ:

2(4 -0,8x) = 3(0,4 + x)

Розгортання дужок:

8 - 1,6x = 1,2 + 3x

Спрощення:

-1,6x - 3x = 1,2 - 8

-4,6x = -6,8

Ділення на -4,6:

х = -6,8/-4,6

х = 1,478


martalogds: в тот раз мне высветилось
artem4ik201152: ну немного позже попробуй
martalogds: хорошо, обязательно))
artem4ik201152: выставляйте те вопросы которые вы мне писали
martalogds: я выслал их
artem4ik201152: бро, задания есть?
martalogds: не, щас нет, я все сделал
artem4ik201152: жаль, ну тогда напишешь если будет для меня задание, и только не выставляй когда я отвечу, хорошо?
artem4ik201152: а то за меня кто-то сделает
artem4ik201152: вчера я хотел тебе помочь но у меня бан был
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: gjlf
Предмет: Українська література, автор: rccomfy4400
допоможіть скласти невеличкий план до цього тексту
Чоловік з ароматом кави

Про Юрія Кульчицького в Україні нині відомо небагато. Українець за походженням, він виконував роль військового аташе та перекладача у Відні. Згодом Кульчицький опинився в австрійській дипломатичній місії в Стамбулі й відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

У Відні Кульчицький дістав неформальний статус героя. Як нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від короля, рятівник отримав триста мішків кави. Каву залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали ці зернята кормом для верблюдів. «Полонені» верблюди кавові зерна їсти навідріз відмовлялися. Якби не вроджена підприємливість Кульчицького, кава могла б так і залишитися прикрасою якогось етногра­фічного музею австрійської столиці.

Проте Юрій Кульчицький не розгубився — відкрив кав’ярню спочатку тільки для власних приятелів, утаємничених у смак Сходу. Віденцям кава засмакувала. Не останню роль у цьому ві­діграла колоритна постать рятівника Відня, який засолодив гір­кий напій. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, осо­бисто частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. За переказом, саме експе­риментатор Кульчицький і винайшов напій, що згодом дістав італійську назву «капучино».

Невдовзі «на каву» до Кульчицького почала заходити місце­ва аристократія. До кави подавали й круаєани, за легендою, винайдені сусідом-булочником, намовленим до цього Куль- чицьким. Тоді круасани мали й символічний підтекст: у такий спосіб ласуни споживали імітацію турецького півмісяця. Зазви­чай відвідувачі вмочували їх у каву, що згодом стало навіть певною віденською традицією.

У Європі, як і в Туреччині, кав’ярні приваблювали всі верст­ви населення: політиків, комерсантів, творців і звичайних лю­дей. У кав'ярнях виникали нові форми соціальної взаємодії. Купці, фінансисти, страховики в пошуках місця для обговорен­ня спільної справи шукали альтернативу звичайним на той час зібранням.
Предмет: Математика, автор: kingsrison
Предмет: Алгебра, автор: juzikz