Предмет: Українська мова, автор: dasademianyk

Самостійна робота
Бе..відмовний, ..ловити, пр..красний,
жовто..гарячий, пр..ліпити, біло..рожевий,
..копіювати, ..чесати, бе..сердечний, ..ковзатися,
..нищити, пр..слухатися, три..поверховий,
св..ятковий, духм..яний, черв..як, цв..ях, Лук..ян,
арф..яр, моркв..яний, ін..єкція, ад..ютант, дит..ясла,
зап..яс..ний, м..ясо, грав..юра, пів..яблука, Мін..юст,
без..ядерний, пролл..єт..ся, медв..яний, торф..яний.

Ответы

Автор ответа: vituapavlov28392839
0

Ответ: безвідмовний,зловити, прекрасний, жовтогарячий,приліпити, білорожевий, а дальше мне лень

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: rccomfy4400
допоможіть скласти невеличкий план до цього тексту
Чоловік з ароматом кави

Про Юрія Кульчицького в Україні нині відомо небагато. Українець за походженням, він виконував роль військового аташе та перекладача у Відні. Згодом Кульчицький опинився в австрійській дипломатичній місії в Стамбулі й відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

У Відні Кульчицький дістав неформальний статус героя. Як нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від короля, рятівник отримав триста мішків кави. Каву залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали ці зернята кормом для верблюдів. «Полонені» верблюди кавові зерна їсти навідріз відмовлялися. Якби не вроджена підприємливість Кульчицького, кава могла б так і залишитися прикрасою якогось етногра­фічного музею австрійської столиці.

Проте Юрій Кульчицький не розгубився — відкрив кав’ярню спочатку тільки для власних приятелів, утаємничених у смак Сходу. Віденцям кава засмакувала. Не останню роль у цьому ві­діграла колоритна постать рятівника Відня, який засолодив гір­кий напій. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, осо­бисто частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. За переказом, саме експе­риментатор Кульчицький і винайшов напій, що згодом дістав італійську назву «капучино».

Невдовзі «на каву» до Кульчицького почала заходити місце­ва аристократія. До кави подавали й круаєани, за легендою, винайдені сусідом-булочником, намовленим до цього Куль- чицьким. Тоді круасани мали й символічний підтекст: у такий спосіб ласуни споживали імітацію турецького півмісяця. Зазви­чай відвідувачі вмочували їх у каву, що згодом стало навіть певною віденською традицією.

У Європі, як і в Туреччині, кав’ярні приваблювали всі верст­ви населення: політиків, комерсантів, творців і звичайних лю­дей. У кав'ярнях виникали нові форми соціальної взаємодії. Купці, фінансисти, страховики в пошуках місця для обговорен­ня спільної справи шукали альтернативу звичайним на той час зібранням.
Предмет: Геометрия, автор: Аноним
Предмет: Алгебра, автор: juzikz
Предмет: Химия, автор: TakedaOnishi