Записати речення, поставити розділові знаки.
1. Язик найнебезпечніша зброя рана від меча легше заживає ніж від слова.
2. Бувають дивні на землі діла серед зими черешня зацвіла.
3. Себе питаю може ще не пізно зібрати в слово молоде тепло?
4. Гули бджоли над розквітлою липою гули джмелі в тон розквітливому згасанню струн.
5. Зрубав дерево посади два.
6. Простої істини не забувай людина і слово то світи космічні.
7. Не діли душі наполовину тріщини іржа покриє враз.
8. Жива водиця всохнуть не дає зніма утому в спеку прохолодить.
9. Нормальній країні героїв не треба їй розуму треба і чистого неба.
10. Вижени із серця смуток і життя стане тобі миліше.
11. Вона знає він заступить її родичів і все те з чим зрослася душею.
12. Защебетав соловейко пішла луна гаєм.
13. Збирай як діамант слова твого народу в них душа жива.
14. Тебе ніколи рідне слово не забував я ти мені звучало щире і чудове в мої ясні і в чорні дні
Ответы
Відповідь:
1. Язик - найнебезпечніша зброя: рана від меча легше заживає, ніж від слова.
2. Бувають дивні на землі діла: серед зими черешня зацвіла.
3. Себе питаю: може, ще не пізно зібрати в слово молоде тепло?
4. Гули бджоли над розквітлою липою, гули джмелі в тон розквітлому згасанню струн.
5. Зрубав дерево - посади два.
6. Простої істини не забувай: людина і слово - то світи космічні.
7. Не діли душі наполовину - тріщини іржа покриє враз.
8. Жива водиця всохнуть не дає: зніма утому, в спеку - прохолодить.
9. Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба.
10. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше.
11. Вона знає: він заступить її родичів і все те, з чим зрослася душею.
12. Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.
13. Збирай, як діамант, слова: твого народу в них душа жива.
14. Тебе ніколи, рідне слово, не забував я ти мені звучало, щире і чудове, в мої ясні і в чорні дні