- дати ПИСЬМОВУ ВІДПОВІДЬ на ДВА питання:
1. Чи змінилося ставлення Лесі Черевань до Якима Сомка після поєдинку Петра Шрама та Кирила Тура? Як? Чому?
2. Як і за що карали запорожці Кирила Тура?
Пожалуйста помогите!
Ответы
Відповідь:
1. Ставлення Лесі Череванихи до Якима Сомка після поєдинку Петра Шрама та Кирила Тура змінилося. Леся зрозуміла, що Сомко не кохає її так, як вона собі думала, що життя звичайного козака для нього дорожче, чим життя його нареченої. А Петро Шрам готовий був пожертвувати власним життям, щоб визволити Лесю.
Цитата: " — Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде.
Леся дослухалась до його мови. "Дак от як він мене любить!" — подумала собі небога, і серце її навіки од Сомка одвернулось".
2. Запорожця Кирила Тура покарали за те, що він викрав Лесю Череваниху, порушивши цим давні козацькі звичаї. Козацький суд постановив прив"язати його до стовпа і добряче вибити киями. Будь-хто з запорожців міг підійти і вдарити Тура києм, але лише один раз. Тільки таких бажаючих багато не знайшлося. Побратими любили і поважали Кирила за відвагу і товариську вдачу. Дозволили собі вдарити Тура лише Пугач та ще четверо бувалих і старих козаків. За звичаєм покарання мало тривати доки на вдарять у "казани до обіду".
цитати: "— Що ж сей паскудник учинив? — став ізнов глаюлати батько Пугач до громади.— Учинив він таке, що тілько пху! Не хочеться й вимовити. Знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки".
"Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа, що стояв недалеко. Прив'язали бідаху так, щоб можна було повертатись на всі боки, ще й праву руку оставили на волі, щоб можна було бідоласі достати ківш да випити меду або горілки; бо так водилось у тих химерних низовців, що коло стовпа тут же й горілка стоятиме у діжечці і калачів решето — раз для того, щоб, завдавши голові хмелю, не так тяжко було горопасі кінчати жизнь, а, вдруге, для того, щоб охотніш козаки брались за киї. Тут-бо й київ лежав оберемок. Отеє ж усякий братчик, ідучи мимо, зупиниться коло стовпа, вип'є коряк меду чи горілки, калачем закусить, візьме кий, ударить раз виноватого по спині — да й пішов своєю дорогою....
Як ось іде просто до стовпа батько Пугач. .... Пприйшов до стовпа, випив коряк горілки, іще й похвалив, що добра горілка, закусив калачем, узяв у руки кий. — Повернись,— каже,— сякий-такий сину! Сердега повернувсь, а він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли.... Тоді діди випивали один за одним по коряку горілки, брали киї і давали Кирилу Турові по плечах.
— Кріпись, побро,— каже Богдан Чорногор,— більш ніхто не зніме на тебе руки. От незабаром ударять у казани до обіду; тоді одпустять тебе, да й будеш вольний козак"
Пояснення: