Написати твір Радощі і біди народов опираясь на спивомовки байки Глібова і Руданського
это срочно нужно!!!!!
Ответы
Ответ:
Объяснение:
У сніжний зимовий вечір, коли зорі яскраво світили на небосхилі, була розповідь про радощі і біди народів, опираючись на спивомовки, які стали байками народжених великими майстрами слова - Глібом Глібовим та Іваном Руданським.
На далеких землях, де гордо підносилися карпатські вершини, жили народи з великими традиціями та багатою культурою. Серед них були гуцули і бойки, які з віків об'єднували свої сили та знання для захисту своїх земель від лиха.
Одного разу, коли вітер стогнав серед карпатських гір, Гліб Глібовий вирішив розповісти про радощі і біди, які пізнавали народи тих земель. Його слова були такими ж прекрасними, як самі краєвиди, які він змалював своїми оповіданнями. Він говорив про дзвінкі сміхи та танці гуцулів, які радісно святкували свої свята та обряди. Але також не обходив своєю увагою і біди, які спіткали ці народи. Важкі праці на полонинах, небезпечні пасіки і боротьба з непередбачуваною природою - все це теж була частина їхнього життя.
Але розповідь Гліба лише відкрила двері до світу байків, і зараз у них з'явився великий супутник - Іван Руданський. Він вирішив долучитись до розповіді, розповідаючи про радощі і біди бойків, і використовуючи спивомовки, перетворив це на ще одну чудову оповідь.
Іван розповідав про велику доброту бойків, які д
опомагали одне одному в скрутних часах, про їхні дзвінкі голоси, що лунали в горах, коли вони співали під чарівну мелодію дудочок. Але і біди теж не обходили цих народів. Лісові пожежі, хижі вовки та сувора зима - все це були випробування, які народи зустрічали з мужністю та відвагою.
Розповідь про радощі і біди народів продовжувалася, і кожна спивомовка стала окном у світ народних традицій і душі. Гліб Глібовий і Іван Руданський зближували народи своїми словами, нагадуючи про те, що радість і скорбота є невід'ємною частиною нашого існування.
Ці спивомовки стали скарбом, що передається з покоління в покоління, нагадуючи нам про велику мудрість наших предків. Вони навчили нас, що радощі і біди є двома нерозривними складовими нашого шляху, і нам варто шанувати і відчувати кожен момент, що пропонує нам доля.
Так, в розповіді про радощі і біди народів, спираючись на спивомовки байків Глібова та Руданського, ми відкрили для себе красу і складність людського буття. І в кожному слові, в кожній оповіді, ми розуміємо, що радість і скорбота є ниткою, що сплітає нас у великий килим життя.