Предмет: Литература, автор: gromovachriss

Напишіть твір-роздум на одну із запропонованих тем:
( пишіть тільки якщо ви читали ці твори !!!!!)
1. «Годуватися війною чи годувати війну» (Образ матінки Кураж).
2 Трагічні «рештки» війни: образ німецького солдата в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Генріха Белля.
3. «Твоя попеляста коса Суламіфe»
(Трагедія Голокосту очима Пауля Целана).

Ответы

Автор ответа: pupil050
0
Тема 2. Трагічні «рештки» війни: образ німецького солдата в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Генріха Белля.

Оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» вразило мене своїми переживаннями головного героя, німецького солдата, який був травмований під час війни. Хоча німецькі війська були з генералами на чолі антисемітського режиму, ця історія показує, що кожен окремий солдат мав свою власну історію й долю.

Герой сподівався колись стати лікарем, але війна перервала його мрії. Назавжди. Він пережив травму, яка змінила його життя раз і назавжди. Його лікували, але його тіло стало трагічною решткою війни. Він сильно постраждав, йому доводилося жити зі страшними болями та залежністю від наркотиків. Замість того, щоб лікувати інших людей, герой став сам пацієнтом. Він відчував, що його життя було знищено війною і він ніколи не зможе повернутися до своєї колишньої діяльності.

Цей образ німецького солдата символізує трагічні наслідки війни і її вплив на безліч життів звичайних людей. Величезна кількість жертв і постраждалих – це – «рештки» війни. Сучасний світ повинен на них пам'ятати і зробити все можливе, щоб запобігти подібним катастрофам в майбутньому.

Таким чином, оповідання Генріха Белля нагадує нам, що війна позбавляє людей їх мрій і надій, паразитуючи на їхньому здоров'ї та щасті. Наше завдання – робити все можливе, щоб запобігти війнам і їхнім трагічним наслідкам, щоб кожен міг жити зі своєю повною людською гідністю, захищений завтрашнього дня.
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: krehovadiana
Предмет: Русский язык, автор: Аноним

Помогите, прошу.

Задание 1*. Выберите правильный вариант падежной формы местоимения, укажите падеж, предлог, которые необходимы в литературной речи.

Тоскую по вас / по вам

Переживаю за него / за ним

Приду до вас / к вам

Равняться с нее / на нее

Соскучилась по вам / по вас

Заходи ко мне / до меня

Сделал благодаря ему / благодаря его

Сказал вопреки его / вопреки ему

Ростом с неё / с её

Про себя самое / про себя саму

Грущу о ней / по ней

Требовать с его / с него

Задание 2. Поставьте местоимения, данные в скобках, в необходимой падежной форме.

1. К (он) пришли гости.

2. Отец пришёл за (она) вечером.

3. Дома стояли так близко, что между (они) нельзя было проехать.

4. Окно было большое, и сквозь (оно) проходила много света.

5. Не расспрашивайте его о (ничто).

6. Анна ушла незаметно, с (никто) не попрощавшись.

7. Директору нужно ещё с (кое-кто) поговорить.

8. Я и сама о (кое-что) догадывалась.

9. В этом городе мне к (некого) зайти в гости.

10. Она открыла дверь и увидела (некий) человека в форме лётчика.

11. Разговор шёл о (некая) студентке, не сдавшей зачёт.

Задание 3. Исправьте грамматические ошибки, возникшие при употреблении местоимений.

1. «К какой работе тебя тянет?» – «К никакой». 2. На глазах у кое-кого из присутствующих появились слёзы. 3. Я знаю некого человека, который может тебе помочь. 4. Разговор ихний сводился одному и тому же вопросу. 5. Над кое-чем тебе придётся подумать. 6. Он не обращался к никакому специалисту. 7. Оружия при их не было. 8. Дедушке 70 лет, а бабушка моложе него. 9. Молодёжь ликовала, они встречали своих любимцев.

Задание 4. Объясните ошибки или стилистическую немотивированность в употреблении личных местоимений. Исправьте предложения.

1. Учительница пришла в школу, она у нас совсем еще молодая. 2. Всё у ней было чистое, опрятное. 3. Навстречу нему шла маленькая девочка с собачкой на поводке. 4. Мать Наташи, когда она задержалась в школе, очень переживала. 5. Около его то и дело мелькали машины, везущие на стройку песок и другие строительные материалы. 6. Народ рукоплескал, они приветствовали своего кумира. 7. Работникам вузов, школ, детских садов, им всегда приходилось работать с полной отдачей сил.