Предмет: История, автор: grickoliliana

11.Дайте розгорнуту відповідь на запитання,скориставшись пла 1) Внаслідок якої події українські землі увійшли до Великого князі Литовського? 2) Чим відрізнялося становище українського населення у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства? 3) Що спричинило остаточну ліквідацію політичної самостійно українських земель?​

Ответы

Автор ответа: Sugarcolor
3
  1. Українські землі увійшли до Великого князівства Литовського внаслідок активної політики залучення до свого владного утворення інших народів великого князя Литовського Гедиміна у 13-14 століттях. Гедимін розпочав активну дипломатичну діяльність з метою збільшення території свого князівства та укріплення його позицій у регіоні, і зумів залучити до своєї влади Руські землі (західна Україна) та Галичину.
  2. Становище українського населення в складі Великого князівства Литовського та Польського королівства відрізнялося. Українці в Річі Посполитій (утвореній у 1385 році шляхом унії між Великим князівством Литовським та Королівством Польським) мали обмежені права, а їхній соціальний стан залежав від панів, які були їхніми безпосередніми господарями. Селяни та козаки були обмежені у своїй свободі, повинні були працювати на землевласників та служити в армії. Українська шляхта, яка складала частину еліти Річі Посполитої, мала більші можливості та привілеї, однак її статус залежав від релігійних та етнічних факторів.
  3. Остаточна ліквідація політичної самостійності українських земель стала можливою внаслідок різних факторів. У XVIII столітті Річ Посполита зазнала кризи, яка призвела до поразки військ Річі Посполитої у війні з Російскою імперією в 1793 році. У результаті, українські землі на сході, включаючи Україну, стали частиною Російської імперії. У цей час, українське населення переживало ряд реформ, які робили їхнє становище ще більш обмеженим та залежним від царської влади. Відмінність українського населення в Російській імперії від того, що вони мали в Річі Посполитій, полягала в тому, що вони вже не мали можливості належати до шляхти. Це означало, що вони були позбавлені політичного впливу та навіть обмежені у своїх громадських правах.
Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: vikanalblog
докладний переказ тексту "Легенда про матерів"

+ творче завдання: Моє ставлення до вчинку матерів

Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
- Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл в мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
- Я вас поховаю у морській безодні, - заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, що віддали свої сили дітям, стали слабкими.Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили своїм дітям.
Розлючений Нептун вигукнув:
- Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки. Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві.
- Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька.
Жінки погодились.
Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівався і перетворив їх у чайок.
Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться - не надивляться. Тому що вони носять красу їхніх матерів. От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.
Голосно зареготав Нептун:
- Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Забули, бо у морі немає доріг.
Тоді матері вигукнули:
- Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів. Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засіяли зірки​
Предмет: Алгебра, автор: olv641603