Предмет: Українська мова, автор: dasaberdina757

дайте ответ пж дам 30 балов

Приложения:

Ответы

Автор ответа: markapodstavina
0

Ответ:

12.

1.Повість — епічний твір середньої жанрової форми. Частіше за все говорять про її проміжне становище між романом і оповіданням, нечіткість і розмитість жанрових меж.

2Кульмінація в літературному творі — найбільш напружений момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкривається гострота конфлікту, описаного в сюжеті твору.

3.Розв'язка, також розв'язка сюжету — епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; завершальний елемент розповіді, який вирішує конфлікт художнього твору; протилежне за значенням до зав'язки.

13.Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки», нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук вмовили своїх батьків, зібрали речі та вирушили у подорож за місто (у село до бабусі).

У селі хлопчиків чекав чудовий відпочинок, сповнений незвичайних пригод.

Вони приходили до озера щодня, били байдики, грали та купалися в озере, вилежувались на сонці.

Але одного разу їх спокійне життя закінчилося .

Новий знайомий - Василь, вирішив розіграти і налякати міських хлопців. Він їм розповів, що в цьому озері живе чудовисько. І почалося полювання ...

Вони вирішили розкрити таємницю чудовиська й почали вночі чергувати.

А днем хлопчики ходили в бібліотеку і вивчали літературу про динозаврів. Коли чергування нічого не дало, крім незначних знахідок у вигляді виття, подряпин на деревах, слідів та пір'я на березі озера, вони вирішили перейти до рішучих дій. Спіймали курку для приманки і вирили велику яму - пастку, тільки в неї, замість чудовиська, потрапив дід Трохим.

І ось, здавалося б, дочекалися своєї удачі, припливло чудовисько ... Від страху хлопчики ледве не втекли геть, але почуття обов'язку і відповідальності взяло верх. Адже тоді ніхто не побачить чудовисько. Митя від злості чи зі страху почав кидати в чудовисько камінням і потрапив. Але це виявився все той же знайомий Василь. Він заплутався в мотузках, почав тонути і став кликати на допомогу. Митя не роздумуючи кинувся його рятувати, Сергій теж від нього не відстав. Разом вони врятували хлопчика. А коли він їм у всьому зізнався, то подякували йому за вигадку, адже якби не він вони не провели б так весело час, не прочитали б стільки цікавих книг.

Ось так завдяки невдалому жартові Васі хлопці провели захоплююче літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. Друзі виказали прагнення до знань, перечитавши багато книжок із сільської бібліотеки, які розповідали про доісторичних істот. Вони спостерігали, висували наукові та фантастичні припущення. Навіть полюбили зоологію. Поряд із комічними пригодами хлопцям довелося пережити й справжні, коли вони безстрашно кинулися рятувати "потопаючого".

Це були цікаві пригоди, які підтвердили міцність їхньої дружби та їх сміливість, рішучість і доброту.

Та і за колекцію комах Митько і Сергій не забули, та попереду була ще половина літа і можна було не поспішати.

Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: medzhidova01
ДАМ 80 БАЛЛОВ ПЕРЕВОД
THE JOB OF MANAGEMENT

What is management? Are there certain functions that all managers perform regardless of whether they’re company presidents, managers of departments, or supervisors of department sections?

If we watch managers at work, we might conclude that their jobs differ so widely in content and scope that no generalizations about management are possible.

One reason for this is that many managers, even top managers, do work that is not management at all. A simple example is the sales manager who actually sells and perhaps has a set of customers of his own, in addition to managing the sales force. Then there’s the “working foreman” or leadman who works right along with the group he’s supervising. In these cases the managers are actually spending only part of their time on management itself.

A second reason why it may be difficult to identify the functions common to all managers is that the scope of their activities differs widely.

Yet, if we look closely at managers at work, we can see that funda-mentally they are all performing — or should be performing — the same functions during the time they are actually managing rather than doing the work similar to that done by those under them.

These functions are planning, organizing, directing, controlling, staff-ing, leading, representing and decision making. None of the management functions can be performed without communication.

There were good managers, of course, long before anyone ever studied management.

The field of management has drawn on sociology, psychology, eco-nomics, and other disciplines, and it is in these areas that the manager